Єпископ Варсонофій співслужив Святійшому Патріарху Філарету в Свято-Феодосіївському монастирі.

27 серпня 2016 року у день, коли Православна Церква вшановує перенесення мощей преподобного Федосія Печерського, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет відвідав Свято-Феодосіївський ставропігійний чоловічий монастир у Києві, де звершив Божественну літургію.

Біля входу до собору обителі Святійшого Владику зустріли намісник Феодосіївського монастиря архімандрит Макарій (Папіш) та маленькі парафіяни, які піднесли Предстоятелю коровай і привітали його віршами.

За Божественною літургією Предстоятелю співслужили: Патріарший намісник митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній; архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, голова Управління зовнішніх церковних зв'язків; архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій, секретар Священного Синоду, голова Інформаційного управління; архієпископ Вишгородський Агапіт, керуючий справами Київської Патріархії; архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор; єпископ Ужгородський і Закарпатський Варсонофій; єпископ Васильківський Лаврентій, вікарій Київської єпархії; ; намісник Свято-Феодосіївського монастиря архімандрит Макарій (Папіш), настоятель столичного храму ікони Божої Матері "Живоносне Джерело" протоієрей Валерій Семанцо; настоятель Петро-Павлівського храму на Берківцях протоієрей Петро Ладвинтович; намісник Свято-Миколаївського Богуславського монастиря ігумен Арсеній (Пожарний); настоятель Свято-Миколаївського храму на Татарці протоієрей Тарас Мельник, братія Феодосіївського і Михайлівського монастирів та запрошене духовенство.

За богослужінням, серед численних парафіян обителі, також молились родичі загиблих Героїв Небесної сотні.

Наприкінці Літургії Святійший Патріарх Філарет привітав парафіян з храмовим святом монастиря і звернувся до присутніх з архіпастирською проповіддю, у якій розповів про приклад подвижницького життя і віри святого преподобного Феодосія Печерського. Святійший відзначив, що преподобний Феодосій досягнув досконалості тому, що полюбив Бога, відрікся від гріхів і всім своїм життям служив Господу. Але до Царства Небесного і життя з Богом покликані всі люди, і шлях до цього - виконання заповідей Божих.

"Для того, щоб спастись і успадкувати вічне життя - треба виконувати заповіді Божі. Господь Ісус Христос сказав, що для того, щоб успадкувати життя вічне - треба виконувати заповіді. До кого відносяться ці слова? До всіх нас. Чи всі ми виконуємо заповіді? Далеко не всі живуть по заповідях, по правді. Христос ясно сказав, що всі заповіді зводяться до заповіді любові: "Возлюби Господа Бога твого...і возлюби ближнього твого, як самого себе" - сказав Патріарх.

"Ті, хто не виконують заповіді Божі і живуть у гріхах - не спасуться. Але вони не приречені на загибель, бо у нас є дар покаяння. Можливість покаятися і отримати від Бога прощення існує до самого останнього подиху людини. Прикладом цього є розбійник, який покаявся у своїх злих вчинках і ввійшов у рай. А другий не покаявся, і пішов у пекло. Ми, грішники, надію на вічне життя маємо. Цією надією на наше спасіння є Господь наш Ісус Христос, Його безмежна любов до людини" - відзначив Предстоятель.

Після Літургії відбувся Хресний хід навколо храму обителі.

Наприкінці богослужіння Предстоятель Київського Патріархату нагородив Орденом святої великомучениці Варвари вдову Героя України, Героя Небесної сотні Сергія Бондарчука - пані Тетяну Бондарчук, яка проводить активну громадську і волонтерську діяльність у допомозі українській армії.

Також Святійший Владика відзначив медалями "За жертовність і любов до України" воїнів АТО, які захищають Україну від російської агресії.

Завершилося богослужінням святковим многоліттям.

Історія Свято-Феодосіївського ставропігійного чоловічого монастиря, бере свій початок з кінця XI століття. Древні літописи свідчать, що під час перенесення мощів преподобного Феодосія з Дальніх печер до Успенського собору у 1091 року, ченці Печерського монастиря на чолі з преподобним Нестором зупинилися перепочити, поставивши раку з мощами преподобного на пень від зрубаного дерева. Невдовзі навколо цього пня почали траплятися чудеса, і він був використаний як престол церкви, збудованої над ним. Існування церкви з певністю може бути відстежене не раніше XVI століття. Проте розповіді підтвердилися під час реставраційних робіт 1833 року та 1980-х років, коли під престолом існуючого храму дійсно були виявлені рештки пня. У ризниці церкви зберігалися стародруки XVI століття.