+

неділя, 16 грудня 2018 р.

Вітальне слово протоієрею Віктору Худяку.

16 грудня свій День народження молитовно відзначає настоятель Спасо-Преображенського храму м.Мукачево, протоієрей Віктор Худяк. В зв'язку з цим керуючий Закарпатською єпархією  єпископ  Варсонофій привітав іменинника:

Ваше Високопреподобіє, отче Вікторе !

    Від імені Управління Закарпатської єпархії Української Православної Церкви  Київського Патріархату та від себе особисто вітаю Вас з Днем народження. Бажаю , щоб Всещедрий Господь перебував поруч з Вами у всі дні життя Вашого. Міцного  здоров'я, успіхів у пастирському служінні. Сили та кріпості в роботі на користь Святої Помісної Православної Церкви України в цілому, та нашої  Закарпатської єпархії зокрема. Многії літа Вам Ваше Високопреподобіє!

Закликаю на Вас Боже благословення !

З любов'ю у Христі,

+ Варсонофій
єпископ Ужгородський і Закарпатський
16.12.2018 р.
м.Мукачево.
Читати далі …

субота, 15 грудня 2018 р.

Вітальне слово єпископа Варсонофія новообраному Предстоятелю Помісної Церкви.

Його Блаженству,
Блаженнійшому Митрополиту
Київському і всієї України
Епіфанію



Ваше Блаженство!

Від імені духовенства Закарпатської єпархії Православної Церкви України та від себе особисто вітаю Вас з Предстоятельством Православної Церкви України. В цей день хочеться Вам побажати милостей від Щедродателя Творця, кріпості й сили, нами всіма керувати, наставляти нас, добрим подвигом подвизатися і зразок для нас подавати. Ви несете слово Євангелія в серця багатьох людей, показуючи особистий приклад християнської віри і благочестя. Нехай Всемилостивий Господь примножить ті численні таланти, якими Він обдарував Вас, а Всемогутня Десниця Божа супроводжує у нелегкому служінні на благо Церкви Христової, освячуючи і благословляючи кожен день і кожну мить Вашого життя.

Εις πολλά έτη Δέσποτα!

Прес-служба Закарпатської єпархії.
Читати далі …

КОМЮНІКЕ

З прославленням Божим, великою радістю та задоволенням, Вселенський Патріархат оголошує про успішне завершення роботи об'єднуючого Синоду (Собору) - заснування нової Православної Автокефальної Церкви в Україні, який був скликаний сьогодні в Києві, 15 грудня 2018 р. Митрополит Епіфаній Переяславський і Білоцерківський був обраний її Предстоятелем.
Новообраний Блаженніший Предстоятель звернувся до Його Всесвятості, Вселенського Патріарха, висловив свою повагу і попросив добрих побажань та благословення Матері Церкви на те, щоби він здійснював своє предстоятельське служіння, яке починається під доброю егідою.
У цьому контексті оголошено, що Вселенський Патріарх Варфоломій запросив Його Блаженство Епіфанія співслужити Божественну Літургію на Фанарі на великому святі Богоявлення і надати йому Томос створення нової сестринської Автокефальної Церкви.
У Вселенському Патріархаті, 15 грудня 2018 року
Від Головного Секретаріату
Святого і Священного Синоду
Читати далі …

АНОНС. Перша Літургія Предстоятеля єдиної помісної автокефальної Православної Церкви України

16 грудня 2018 року о 10:00 в Михайлівському Золотоверхому соборі Києва відбудеться перша Літургія Предстоятеля єдиної помісної автокефальної Православної Церкви України Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України.

Прес-служба Закарпатської єпархії, за інформацією Прес-центру Православної Церкви України.
Читати далі …

Вселенський Патріарх Варфоломій привітав і благословив новообраного Предстоятеля Помісної Церкви

Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій у телефонній розмові з новообраним митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм привітав його з обранням Предстоятелем Православної Церкви України та благословив, повідомили два джерела ВВС.
"Деякий час тому митрополит Епіфаній подзвонив до Патріарха Варфоломія повідомити про обрання і попросив благословення, той його благословив і привітав", - розповів співрозмовник.
Це означає, що Вселенський Патріархат Варфоломій визнає об'єднавчий собор, який відбувся в столиці України.
Прес-служба Закарпатської єпархії, за інформацією Прес-центру Православної Церкви України.





Читати далі …

Розпорядження єпископа Ужгородського і Закарпатського Варсонофія щодо поминань за богослужіннями

Єпископ Ужгородський і Закарпатський Варсонофій, у всіх храмах Закарпатської єпархії, автокефальної помісної Православної Церкви України, підносити прохання наступним чином:

«Блаженнійшого Епіфанія, митрополита Київського і всієї України, Святійшого Патріарха Філарета, єпископа Ужгородського і Закарпатського Варсонофія» 

Прес-служба Закарпатської єпархії, за інформацією Прес-центру Православної Церкви України.
Читати далі …

У Києві відбувся Об’єднавчий Собор Українського Православ’я

У Києві 15 грудня 2018 року зранку розпочався Об’єднавчий Собор Українського Православ’я, у якому взяли участь церковні ієрархи, священики та миряни.
Об’єднавчий Собор прийняв Статут Православної Церкви України та обрав Предстоятеля - Блаженнійшого митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
Митрополит Київський і всієї України ЕПІФАНІЙ  (в миру Думенко Сергій Петрович) народився 3 лютого 1979 року в селі Волково Іванівського району Одеської області в сім’ї робітників.
Дитинство та шкільні роки пройшли в селі Стара Жадова Сторожинецького району Чернівецької області. 1996 року закінчив Старожадівську середню школу І-ІІІ ступенів. 1996 року поступив на навчання в Київську Духовну Семінарію, яку закінчив в 1999 році за першим розрядом. 
В тому ж 1999 році поступив до Київської Духовної Академії, яку закінчив у 2003 році. Після успішного захисту кандидатської дисертації на кафедрі церковного права з темою: «Формування церковно-канонічних збірників у Донікейський період та їх характеристика» Вченою радою КДА присвоєно вчений ступінь кандидата богословських наук. 
З 1 липня 2003 року по 31 грудня 2005 року обіймав посаду секретаря-референта Рівненського єпархіального управління та особистого секретаря митрополита Рівненського і Острозького Даниїла (†2005). Також був викладачем Рівненської духовної семінарії, старшим помічником інспектора, прес-секретарем Рівненського єпархіального управління. У 2006-2007 роках навчався в Афінському Національному Університеті (Греція) на філософському факультеті . З нового навчального 2007 року прийнятий на посаду викладача Київської Православної Богословської Академії, а також призначений завідувачем Кафедри філології цього учбового закладу. 
Член Національної Спілки журналістів України та Міжнародної федерації журналістів.
З благословення Святійшого Патріарха Філарета 21 грудня 2007 року архієпископом Переяслав-Хмельницьким Димитрієм у Михайлівському Золотоверхому монастирі пострижений у чернецтво з іменем Епіфаній (на честь святителя Епіфанія Кіпрського).
6 січня 2008 року в Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі міста Києва Святійшим Патріархом Філаретом рукоположений у сан ієродиякона, а 20 січня 2008 року в сан ієромонаха. 25 січня 2008 року згідно указу призначений секретарем Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.
16 березня 2008 року, в Неділю Православ’я, за Божественною Літургією у Володимирському кафедральному патріаршому соборі Святійшим Патріархом возведений у сан архімандрита. 
20 березня 2008 року призначений намісником Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря міста Києва. 
30 травня 2008 року призначений керуючим справами Київської Патріархії. 
7 жовтня 2008 року присвоєне звання доцента Київської православної богословської академії. 
21 жовтня 2009 р. Священним Синодом УПЦ Київського Патріархату (Журнал засідання №20) обраний на єпископа Вишгородського, вікарія Київської єпархії. 
15 листопада 2009 р. відбулася архієрейська хіротонія. 
27 липня 2010 року рішенням Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату призначений єпископом Переяслав-Хмельницьким і Бориспільським, керуючим Переяслав-Хмельницькою єпархією та ректором Київської православної богословської академії. 
23 січня 2012 року Указом Святійшого Патріарха Філарета возведений в сан архиєпископа. 
30 серпня 2012 року після успішного захисту докторської дисертації на тему «Вчення Православної Церкви про спасіння в контексті неперервності святоотцівського передання» рішенням спеціалізованої Вченої ради Київської православної богословської академії присвоєно науковий ступінь доктора богословських наук.
З 20 жовтня 2012 року обіймає посаду Голови Синодального управління у справах духовної освіти. 
28 червня 2013 р. згідно з рішенням Архієрейського Собору Указом Святійшого Патріарха Філарета возведений у сан митрополита з титулом «Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський» з дорученням церковного керівництва парафіями у Київській області.
Митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній – Патріарший намісник, перший постійний член Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату (за посадою).
 
Удостоєний церковних нагород: ордена святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня, ордена святого архистратига Божого Михаїла, ордена Святого Хреста Чорногорської Православної Церкви. Нагороджений державними нагородами та почесними відзнаками — Орденом «За заслуги» III ступеня, грамотою Кабінету Міністрів України, подякою Прем’єр-міністра України, відзнаками Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства сухопутних військ України, відзнаками Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова та «Українського народного посольства».

15 грудня 2018 року на Об'єднавчому Соборі обраний Предстоятелем Православної Церкви України з титулом - Блаженнійший митрополит Київський і всієї України.
Прес-служба Закарпатської єпархії, за інформацією Прес-центру Православної Церкви України.













Читати далі …

пʼятниця, 14 грудня 2018 р.

МУКАЧЕВО. Духовенство Закарпатської єпархії УПЦ Київського Патріархату звершили панахиду за ліквідаторами ЧАЕС.

14 грудня 2018 року, в м.Мукачево вшанували пам'ять загиблих ліквідаторів ЧАЕС. З благословення єпископа Ужгородського і Закарпатського Варсонофія, обласний благочинний, настоятель Свято-Успенського храму м.Мукачево, протоієрей Сергій Потюк, звершив Чин панахиди. Вшанувати пам'ять ліквідаторів ЧАЕС прийшло багато мирян.

Прес-служба Закарпатської єпархії.









Читати далі …

Єпископ Варсонофій взяв участь в урочистому Богослужінні з нагоди Дня тезоіменитства Святійшого Патріарха Філарета.

14 грудня Православна Церква відзначає день пам’яті святого праведного Філарета Милостивого, який є також і днем тезоіменитства Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. За традицією у спільному богослужінні взяли участь архієреї Української Православної Церкви Київського Патріархату та привітання Предстоятеля.
13 грудня 2018 року Його Святість у Володимирському кафедральному соборі звершив Всенічне бдіння. Патріарху співслужили єпископат Церкви і духовенство Києва та інших єпархій України. Під час полієлею Предстоятель помазував вірян освяченим єлеєм.
У самий день свята, 14 грудня, Святійший Владика відслужив Божественну літургію у Володимирському соборі.
За богослужінням також молились викладачі та студенти Київської православної богословської академії, ченці столичних й єпархіальних монастирів та численне духовенство.
Після літургії та подячного молебня від імені Священного Синоду, архіпастирів, духовенства та мирян Святійшого Владику привітав Патріарший намісник, ректор Київської православної богословської академії, митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній:
"Ваша Святосте, мудрий наш архіпастирю!
Щойно ми звершили урочисту Божественну літургію та подячний молебень у день пам’яті Вашого небесного покровителя – святого праведного Філарета Милостивого, у День Вашого тезоіменитства.
Не випадково Ви з часу Вашого чернечого постригу в 1950 році носите ім’я цього величного пафлагонійського святого. Саме ім’я «Філарет» – грецького походження, і воно позначає «того, який любить чесноти». Господь воістину щедро обдарував Вас багатьма чеснотами, кожну з яких Вам вдалося у собі вдосконалити. Це – віра, терпіння, смирення, молитовність, справедливість, працелюбність,розсудливість, чуйність, стійкість, а особливо любов до Бога і Його Церкви.
Ще на зорі незалежності України, в далекому 1991 році, Ви обрали шлях до унезалежнення українського православ’я. Тоді злі сили повстали проти Вас, однак Господь поставив Вас на міцній скелі і всіляко оберігав і зміцнював супроти бурхливих хвиль моря.
Ви не піддавалися жодним спокусам, а їх було багато, і твердо вірили в правильність обраного Вами шляху. Ваша віра зарахувалася Вам, як і старозавітному патріарху Аврааму, в праведність. Напередодні Вашого 90-літнього ювілею Господь почув Ваші щирі молитви й створив сприятливі умови для об’єднання всіх гілок в єдину помісну Українську Православну Церкву, адже досягнення єдності українського православ’я – мета всього Вашого патріаршого служіння.
Ви, Ваша Святосте, стали символом боротьби українського народу за утвердження незалежної помісної православної Церкви в нашій державі. Саме з Вами асоціюється українська церковна автокефалія.
Одна з властивостей Церкви, згідно з Символом віри, – єдність. Потребу в єдності гостро відчуває все наше українське суспільство. Через брак єдності ми 100-річчя тому втратили свою державність та незалежну Церкву. Заклик до єдності лунав вустами народу на майдані Незалежності під час Революції гідності. «В єдності сила народу, Боже, нам єдність подай», – співаємо в українській пісні. Ми й зараз особливо потребуємо єдності між собою.
Сподіваємося, що вже завтра на соборі ми проголосимо об’єднання Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Автокефальної ПравославноїЦеркви та Української Православної Церкви (в єдності з Московським Патріархатом), щоб «єдиними устами і єдиним серцем славити і оспівувати пречесне і величне ім’я Отця і Сина, і Святого Духа».
Упродовж усіх років Вашого предстоятельського служіння ми сповна довіряли і продовжуємо довіряти обраному Вами шляху розвитку українського православ’я,і віримо, що цей шлях завершиться наданням томоса про автокефалію Української Православної Церкви.
Тож прийміть, Ваша Святосте, найщиріші вітання з нагоди Дня Вашого тезоіменитства від усієї повноти Української Православної Церкви Київського Патріархату, Священного синоду, синодальних управлінь, єпископату, духовенства, чернецтва, закладів вищої духовної освіти та вірних нашої Святої Церкви.Нехай всещедрий Господь за молитвами святого праведного Філарета Милостивого та сонму всіх святих землі української дарує Вам багаті і благословенні роки життя, щоб були Ви «в мирі бережені, почесні, здорові, довговічні» і ще довго навчали нас слів Христової істини.
Εις πολλά έτη Αγιώτατε δέσποτα!"
Владика Епіфаній подарував Його Святості просфору та букет квітів.
Після вітання до присутніх з повчальним словом звернувся Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет:
"Ваші високопреосвященства, преосвященні владики, всечесні отці, дорогі браття і сестри!
Я по-перше дякую Богові, що Він мене протягом всього мого життя вів, випробовував, карав і піднімав. І вказав мені путь, якою повинна йти Церква, в якій я служу. І тому я впевнено пішов цією дорогою, тому що вона накреслена Богом, а все що накреслено Богом – все збувається і ніякі ворожі сили подолати Бога не можуть.
Тепер, що ми бачимо сьогодні? Незалежну державу і незалежну Церкву, але Православну Церкву розділену, а для того, щоб держава, яку Бог нам дав існувала треба, щоб в цій державі була одна Православна Церква. Чому ми так боремось, докладаємо стільки зусиль, терпимо? Бо хочемо створити в Україні єдину Помісну Українську Православну Церкву. Супротивники наші добре знають, що це веде до перемоги і тому зосередили всі сили в усьому світі не допустити об’єднання українського Православ’я. І той, хто працює на роз’єднання українського Православ’я, той служить ворогу і насамперед дияволу, бо він кинув в людський рід і гордість, і роз’єднаність, бо в єдності сила. І тому, що ми повинні робити? Ми повинні робити все для того, щоб об’єднатись з усіма Православними Церквами в Україні і ми робимо це, і дійшли до того, що всі три Церкви, не всі архієреї, але від усіх трьох Церков Вселенський Патріарх отримав звернення про надання нам Томосу про автокефалію української Церкви.
Для чого нам потрібний цей Томос? Хіба ми без нього не можемо жити? Можемо і ми живемо, але ми хочемо ввійти в єднання з усіма Православними Церквами, щоб ми молилися із греками, із болгарами, із румунами, із росіянами з усіма Православними християнами, заради цього ми хочемо мати цей Томос. І ми сподіваємось, що ми його отримаємо. Але, як я сказав, ворог роду людського, диявол, вкладає в розуми і в серця людей не допустити цього. І тому Москва кинула всі сили і гроші, і дипломатію, і війська, бо війна, яка йде на Сході направлена на те, щоб не було в Україні української Церкви і української держави. Роз’їжджають по всьому світу, агітують: «Не визнавайте українську Церкву, бо це розкольники», але це ззовні, але вони працюють і в Україні і намагаються розділити, щоб ми не об’єдналися, щоб ми не стали сильними. І тому зараз йде жорстока боротьба, як кажуть не на життя, а на смерть. Повинні ми відступати від цього? Не повинні, бо якщо ми відступимо, то значить ми знову станемо рабами. Рабами ми стали, коли самі українці зрадили Україні і привели нас до трьохсотлітнього рабства, ми не повинні повторити те, що зробили наші предки і тому правильно владика Епіфаній сказав: «Треба єднатись», насамперед єднатись нам, архієреям, духовенству віруючим Київського Патріархату. Ми повинні створити ядро цього єднання. Бо завдяки тому, що ми єдині, – на Сході Росія і Путін не можуть нас перемогти, тому що ми єдині. Ви згадайте якою була наша армія небоєздатною в 2013-му і на початку 2014-го року. Але завдяки тому, що Церква підтримала нашу армію, викликала хвилю, дивну хвилю волонтерського руху – це зробила Церква, але єдина і тому ми перемагаємо. І тепер для того, щоб нам остаточно перемогти нам треба єдність, провести Собор, отримати Томос і продовжити об’єднання з усім українським Православ’ям до того часу, поки кожен українець і взагалі, хто живе на українській землі і сповідує православну віру належав до однієї єдиної незалежної Помісної автокефальної Православної Церкви – це наша мета, але це мета земна. Але досягнення цієї земної мети має привести нас до вічного, блаженного життя, бо сама земна перемога нічого не варта якщо ми не досягнемо вічного блаженства після смерті. Для людських сил – це просто неможливо і не випадково апостол Петро сказав: «Господи, то хто ж може спастися?» І що Господь йому відповів? Сказав: «Для людини це неможливо, а для Бога все можливо».
В 1992 році нам всі казали, що неможливо Київському Патріархату перемагати в Україні, говорили всі і ви пам’ятаєте. А сьогодні? А сьогодні Київський Патріархат перемагає і тому проти нього й направлені всі стріли ворожі, щоб його розбити, розділити і тоді торжествувати свою злу перемогу над нами, але цього не буде, тому що Бог є, і правда є, і правда рано чи пізно обов’язково переможе. В цьому полягає наша віра, така ж віра, яка була у Авраама, бо Бог сказав Аврааму: «Народиться від тебе син і підуть від тебе великі народи». А він старий і Сара стара і Авраам не засумнівався в тому, що це буде, бо вірив що те, що сказав Бог – те буде. А потім став випробовувати віру Авраама, коли народився Ісаак каже: «Принеси його в жертву» і він не сумнівався в тій обітниці, яку дав Бог, не подумав: «Як же буде народ, коли я сина свого повинен принести в жертву?», не так думав Авраам, він думав так, що якщо Бог сказав, то і мертвого сина Він може воскресити, а обітницю Свою виконає. Так і по відношенню до нас треба вірити так як вірив Авраам. Дав Бог нам державу, Він дав, не ми її завоювали, а Бог дав нам її як манну з неба, а тепер випробує як випробував Авраама: «Принеси в жертву сина свого» і Авраам, як я вже сказав, не засумнівався. Так і ми, проходячи випробовування, не повинні думати, що ми не досягнемо того, що дав нам Бог. Дав нам Бог державу? Дав. Це є обітниця як Аврааму. І тепер нам треба вірити в це і виконувати Його волю і ми йдемо цим шляхом, шляхом страждань, неправди, наклепів, але йдемо цим шляхом і з нами Бог як з Авраамом був, але в той же час Авраам був багатою людиною, але це багатство використовував для бідних, не бідні його шукали, а він шукав бідних, щоб допомогти їм.
Тому і нам Бог створив умови, коли ми можемо допомагати тим людям, які постраждали від цієї війни і страждають ще, і в цьому буде виявлятися не тільки віра Авраама, а й милосердя Філарета милостивого, бо Філарет милостивий теж не був бідний. Але віддав бідним останнє так, що дружина повстала проти нього, але він від цього доброго милосердного серця допомагав усім. І ми теж повинні уподібнюватися цьому великому праведнику. Він хоч і жив не в монастирі, не в пустелі, не стояв біля престолу, не звершував богослужіння, але став святим, тому що був милосердним.
Тому, дорогі браття і сестри, молитися треба Богу, бо Він сказав: «Без Мене нічого не можете робити», щоб подолати всіх ворогів: і внутрішніх, і зовнішніх, утвердити нашу українську державу, створити в Україні одну Православну Церкву і досягти вічного, блаженного життя після смерті – це наша дорога, і ми з цієї дороги не повинні звернути. Богу нашому слава і слава Україні!"
Козацьким многоліттям Святійшого Владику привітали хори, які брали участь у богослужінні: Патріаший та кліросний хори Володимирського собору та хор Київської православної богословської академії.
Впродовж дня Патріарх Філарет приймав вітання від архієреїв і духовенства, громадських і політичних діячів, працівників Київської Патріархії та парафіян.
Прес-служба Закарпатської єпархії, за інформацією Прес-центру Київської Патріархії.
























 
Читати далі …

Рекомендована публікація

ЗАПРОШУЄМО ДО СПІЛЬНОГО СЛУЖІННЯ БОГУ ТА ГРОМАДІ!

Найкраще на сайті: