четвер, 24 грудня 2020 р.

Різдвяне послання єпископа Ужгородського і Закарпатського Варсонофія ( Рудніка).

 


         РІЗДВЯНЕ  ПОСЛАННЯ

       ЄПИСКОПА  УЖГОРОДСЬКОГО  І  ЗАКАРПАТСЬКОГО

               ВАРСОНОФІЯ

                 БОГОЛЮБИВИМ  ПАСТИРЯМ

         ТА ВСІМ ВІРНИМ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ЄПАРХІЇ

             УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

                (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ)

                         Дорогі браття та сестри!

                           ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ !

      Через два тисячоліття після народження Христа ми знову повторюємо радісну пісню прославляючи нашого Господа: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління». Сьогодні Різдвяна радість лунає в наших серцях закликом до християнського єднання. Чи всі ми вже прокинулися від гріховного сну байдужості, розбрату та безпам’ятства? Чи знову самі тільки ангели будуть схилятися до вертепу народженого Бога, а люди, заради спасіння яких Господь «дав Сина Свого Єдинородного» (Ін. 3, 16), залишаться у своїй суєті?

     Хоча в Різдвяну ніч ми бачимо Спасителя світу немічним Немовлям, повитим пеленами в яслах, але ми знаємо, що пізніше Він дасть людині слово Божественної правди і силу перемагати всілякі скорботи. В дні Свого земного подвигу Він буде втирати сльози усім, хто плаче, і страждати разом з ними. Всі Його земні діла будуть проявом любові і милосердя до людини і тягарів її земного життя. Пізніше народжений Христос скаже, що Він є «дорога, істина і життя» і ніхто не може прийти до Бога Отця, як тільки через Нього (Ін. 14,13).

    А що ж ми, як колись волхви, принесемо сьогодні нашому народженому Богові замість золота, ладану та смирни? Нехай будуть дарами Господу у цей святий день наші гарячі молитви за помилування нас і всього Українського народу та покаянні сльози через спільні гріхи наші.

      Різдвом Христовим починається ще один рік нашого життя. Чому ж Господь, незважаючи на всі величезні провини наші, дає нам ще час? Чи не з тієї ж причини, що і для євангельської смоковниці? Два роки ходив до неї господар виноградника, сподіваючись знайти плід у її гілках, і, не знайшовши, вже хотів зрубати дерево. Та виноградар сказав: «Залиши його і на цей рік, — може, дочекаємося плоду?» І залишив господар смоковницю. І дала вона багато плодів. А який же плід ми принесли Господу минулого року?

      Брати й сестри! Своїм нинішнім святом Різдва Христос дарує нам, як отій смоковниці, ще рік для виправдання свого буття. І слід нам усім пам’ятати, що коли смоковниця не принесе плоду, то буде зрубана.

       Проте сутність духовного образу Ісуса Христа є любов. «Бог є любов», — говорить св. Іоан Богослов. Але євангельська заповідь про любов є не лише моральним вченням, яке приніс на землю Син Божий, а самим життям. Його хресний шлях, який починається з віфлеємських ясел і веде через Голгофу до примирення людини з Богом, і загального Воскресіння.

           Син Божий не тільки бачить наші потреби, а й піклується про нас. Любов Ісуса Христа розширює межі Його серця, аби прийняти до нього інших. Ці «інші» — насамперед бідні, хворі та грішні. Тому Він так охоче буває серед них. Своїми братами Він називає найбідніших серед людей, знедолених, тих, що зазнали лиха в житті. Він усвідомлює Себе внутрішньо пов’язаним з їхньою долею, тому вважає особисто Йому зробленим те, що зроблено найменш захищеному з Його братів (Мф. 25, 40). З бідними Він хоче бути бідним, з гнаними — гнаним, з тими, кого спокушують бути спокушуваним, з тими, хто вмирає — розп’ятим. Він хоче приймати в Себе і в Собі нести все людське горе, бо Він єдиний спроможний його подолати. У цьому — спасенний подвиг Ісуса Христа, в якому Його любов до грішного людства полум’яніє, як любов Спасителя.     

       Сьогодні в усіх людей України та нашого Срібного Краю, що прагнуть благополучного життя своїх родин, одна думка і одне бажання: щоб утвердився мир на Українській землі, та щоб зникла з лиця землі епідемія коронавірусу COVID-19. В ці дні, коли небесне благовістя про мир по особли­вому сприймається серцем, коли ангельська пісня про благовоління Бо­же до людей переможно лунає в наших храмах, — помолимось Господу: нехай осінить Він миром серця людей та відверне від народів землі  небезпеку пандемії, що загрожує світові, і нехай настане вічний мир для плідної праці на славу Божу і на добро людям.

     Улюблені у Христі ! У святу віфлеємську ніч Різдва Христового бажаю Вам, щоб кожен приніс у цьому році Богу свій плід. Нехай це буде плід християнського всепрощення, бажання єдності та братолюбства. А на цьому шляху хай зірка Віфлеємська просвічує ваші серця премудрістю Божою, благодатним теплом зігріває домівки, зміцнює здоров’я.

         З добрими, Різдвяними побажаннями, вітаю усіх керівників та священнослужителів християнських конфесій нашого краю, владу всіх рівнів, Народних депутатів України від Закарпаття. Вітаю також силові та правоохоронні структури області, працівників ЗМІ, освіти, культури, охорони здоров'я, прикордонників та військовослужбовців нашої 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади та вас, дорогі браття і сестри, з великим святом Різдва Христового і з Новим 2021 – м роком, що настав. Будемо ж, улюблені брати та сестри, прославляти нашого Спасителя вірою та любов’ю. Образ Ісуса Христа повинен оживляти все найкраще в душі людини. Адже народивши Христа у своїй душі та сповивши Його міцною вірою, добрим благочестивим життям, кожен з вас здійснить великий заповіт Христа Спасителя бути світлом і сіллю землі (Мф. 5, 13–14).Амінь.

                    ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ ! СЛАВІМО ЙОГО !

+Варсонофій (Руднік)

єпископ Ужгородський і Закарпатський

Української Православної Церкви ( ПЦУ)

Різдво Христове – 2021 рік

м.Ужгород.


Цитати

Цитати

Найкраще на сайті: