Настановче слово єпископа Ужгородського і Закарпатського Варсонофія на початок Великого посту.

Слава Ісусу Христу дорогі браття і сестри – жителі Срібної Землі, дорогі читачі!

     Завтра, 2 березня, розпочинається Великий піст - час роздумів, час покаяння, та час переосмислення своїх вчинків та дій. 46 днів, 46 моментів для  очищення, 26 можливостей приступити до Таїнств сповіді та Причастя.

     Перші християнські письменики одноголосно свідчать, що Свята Чотиридесятниця встановлена апостолами у наслідування сорокаденного посту Мойсея (Вих., 34 гл.), Іллі (3 Цар., 19 гл.), а головним чином - Господа Ісуса Христа, що постив в Іудейській пустелі сорок днів (Мф. 4, 2).

Про те, що Великий піст - встановлення святих апостолів, свідчить і 69-е Апостольське правило, що вказує постити у Св. Чотиридесятницю. Крім того, на апостольське встановлення Св. Чотиридесятниці й дотримання її усією древньою Церквою вказують святі отці Церкви I - IV віків : Ігнатій Богоносець(I ст.), Віктор, єп. Римський(II ст.), Дионісій Олександрійський(IV ст.) і багато інших.

        Про те, що із самого початку тривалість Великого посту була сорокаденною, ми маємо свідчення, що йдуть від глибокої давнини. Сама назва Св. Чотиридесятниця зустрічається дуже часто у древніх письмових пам'ятках. Святителі Василій Великий і Григорій Ниський стверджують, що Великий піст в їх час існував всюди.

        Уже в IV столітті у східних Церквах встановився існуючий і донині порядок дотримання Великого посту: з понеділка (після Тижня сиропусного) до Великої Суботи. Таким чином, Великий піст складається власне з сорока днів посту Чотиридесятниці й Страсної седмиці – «заради спасительних Страстей Христових»(св. Симеон Солунский).

     Піст пом’якшує душу для покаяння. Коли утихомирюються пристрасті - прояснюється духовний розум. Людина починає краще бачити свої недоліки, у нєї з'являється бажання очистити свою совість і покаятися перед Богом. За словами святителя Василія Великого, піст робиться як би крилами, що возносять молитву до Бога. Святитель Іоанн Золотоустий пише, що «молитви здійснюються з особливою увагою під час посту, тому що тоді душа буває легша, нічим не обтяжується і не пригнічується згубними тягарями задоволень». Для такої покаянної молитви піст - самий благодатний час.

     «Утримуючись від пристрастей під час посту, наскільки у нас вистачає сил, ми матимемо корисний тілесний піст, - повчає преподобний Іоан Касіан. - Приборкання плоті, поєднане з тим, що сокрушає дух, складе приємну жертву Богу і гідну обитель святості». І дійсно, чи «можна назвати постом тільки дотримання одних правил про невживання скоромного у пісні дні? - ставить риторичне питання святитель Ігнатій (Брянчанинов). - Чи буде піст постом, якщо, окрім деякої зміни у складі їжі, ми не думатимемо ні про покаяння, ні про стриманість, ні про очищення серця через посилену молитву»?

       Сенс посту  - у вдосконаленні любові до Бога і ближніх, тому що саме на любові грунтується всяка доброчесність. Преподобний Іоан Касіан Римлянин говорить, що ми «не покладаємо надії на один піст, але, зберігаючи його, хочемо досягти через нього чистоти сердечної і апостольської любові». Ніщо - є піст, ніщо - є подвижництво за відсутності любові, бо як написано: Бог є любов (1 Ін. 4, 8).

       Отже, проходячи піст тілесний,будемо постити і духовно. З'єднаємо піст зовнішній з постом внутрішнім, керуючись мудрістю. Очищуючи тіло стриманістю, очистимо і душу покаянною молитвою для надбання доброчесностей і любові до ближніх. Ось це і буде справжній піст, приємний Богу, а значить і для нас спасительний.
   Дорогі браття та сестри, сьогодні, у Прощену неділю - прошу прощення у всіх Вас та Вас прощаю ! Господь з нами.

З любов'ю у Христі,

+ Варсонофій

єпископ Ужгородський і Закарпатський

Української Православної Церкви (Православної Церкви України).

01 березня 2020 року - заговини на Великий  піст.

м.Мукачево.