ВАЖЛИВО.Відбулося чергове засідання Священного Синоду.

У Конгрегаційній залі Київської православної богословської академії під головуванням Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія 5 грудня 2019 року відбулося засідання Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України). У засіданні взяли участь усі члени Синоду, окрім Почесного Патріарха Філарета, відсутнього без поважної причини.

На прохання Блаженнійшого Епіфанія, Митрополита Київського і всієї України, про утворення в Київській єпархії і реєстрацію статуту Межигирського Спасо-Преображенського монастиря за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Нові Петрівці, та про затвердження намісником вказаного монастиря ігумена Спиридона (Матіящука) – Синод надав своє благословення.

Також за пропозицією Предстоятеля було прийнято рішення про скликання у місті Києві 14 грудня 2019 р. розширеного Архієрейського Собору за участю всього єпископату Української Православної Церкви (Православної Церкви України) та про порядок денний Архієрейського Собору:

– доповідь Предстоятеля УПЦ (ПЦУ) про життя Помісної Церкви за період після Об’єднавчого Собору 15 грудня 2019 року;
– затвердження рішень Священного Синоду УПЦ (ПЦУ) за поточний рік та рішень, що з них випливають.

З метою подальшої роботи щодо статутних питань в Українській Православній Церкві (Православній Церкві України) Священний Синод утворив Синодальну Статутну комісію. Враховуючи особливу важливість статутних питань визначено, що головою Синодальної Статутної комісії є Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній. Заступниками голови Синодальної Статутної комісії призначено Преосвященного Симеона, митрополита Вінницького і Барського, Преосвященного Андрія, митрополита Галицького, та Преосвященного Антонія, митрополита Хмельницького і Кам’янець-Подільського.

Окрім того, було затверджено, що до складу Синодальної Комісії з питань канонізації святих увійдуть:

– протоієрей Віталій Голоскевич, Вінницько-Барська єпархія, секретар комісії;
– протоієрей Віталій Клос, КПБА;
– протоієрей Ігор Бурмило, Львівська єпархія;
– архімандрит Маркіян (Каюмов), Львівсько-Сокальська єпархія;
– протоієрей Миколай Цап, Волинська єпархія;
– протодиякон Владислав Демченко, Вінницько-Барська єпархія.

До складу Синодальної Комісії з міжхристиянських відносин були включені:

– Преосвященний Митрофан, єпископ Харківський і Богодухівський;
– протоієрей Георгій Коваленко, «Відкритий православний університет Святої Софії-Премудрості»;
– протоієрей Петро Зуєв, Київська єпархія;
– протоієрей Микола Біляк, Львівська єпархія;
– протоієрей Назарій Лозинський, ЛПБА;
– священник Ростислав Воробій – Переяславсько-Вишневська єпархія, секретар комісії;
– священник Сергій Бережний – Переяславсько-Вишневська єпархія;
– Валентин Грибенник;
– Костянтин Сігов, кандидат філософських наук, директор Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА та видавництва «Дух і Літера»;
– Андрій Смирнов, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету «Острозька академія».

Комісії будуть залучати до своєї роботи й інших фахівців.

Також Синод заслухав доповідь Преосвященного Євстратія, архієпископа Чернігівського і Ніжинського, голови Синодальної Богословсько-літургічної комісії, щодо пропозицій комісії, засідання якої відбулося 28 листопада 2019 року.

Було схвалено пропозицію Синодальної Богословсько-літургічної комісії щодо введення у богослужбову практику Помісної Української Православної Церкви можливості під час звершення Божественної літургії за чином свт. Іоана Золотоустого та за чином свт. Василія Великого, поруч з існуючою практикою щодо читання тропаря 3 часу всередині євхаристійної молитви, наступної практики (частина у квадратних дужках може не виголошуватися – відповідно до давньої традиції, якій нині послідують чини Божественної літургії грецькою мовою):

«Виголос: Твоє від Твоїх Тобі приносимо за всіх і за все.
Хор: Тебе оспівуємо…
[Священик: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа в третю годину на апостолів Твоїх послав, Того, Благий, не відніми від нас, але онови нас, що молимось Тобі.
Диякон: Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного обнови в нутрі моєму.
Священик: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа…
Диякон: Не відкинь мене від лиця Твого, і Духа Твого Святого не відніми від мене.
Священик: Господи, Ти, що Пресвятого Твого Духа…]
Священик: Ще приносимо Тобі цю словесну й безкровну службу, і просимо, і молимо, і благаємо: зішли Духа Твого Святого на нас і на принесені дари ці.
Диякон: Благослови, отче, святий хліб».
І далі відповідно до чину.
У Божественній літургії за чином свт. Василія Великого замість «Ще приносимо Тобі…» читається відповідна євхаристійна молитва «Тому, Владико Пресвятий…».

Також, враховуючи літургійну практику інших Помісних Церков, зокрема, Вселенського Патріархату та Церкви Греції, було вирішено неодмінно виголошувати ектенію за оголошених на парафіях, де є оголошені – ті, хто готуються до прийняття Хрещення та проходять катехизацію; натомість там, де оголошені відсутні — дозволити опускати цю ектенію, для того щоби літургійна молитва відповідала наявності тих, про кого моляться. Разом із цим наголошено на важливості відродження інституту катехизації при хрещенні дорослих та для хресних батьків.

Встановлено, що в разі, якщо ектенія за оголошених не читається, антимінс розкривати під час потрійної ектенії, як це є у чині Літургії Ранішеосвячених Дарів, а після завершального виголосу потрійної ектенії – відразу переходити до виголошення малої ектенії «Ще і ще в мирі Господу помолимось» і далі, як це є відповідно за чином свт. Іоана Золотоустого та за чином свт. Василія Великого.

Було також вирішено впорядкувати деякі аспекти практики вживання жезла за архієрейським богослужінням – враховуючи практику архієрейського служіння в інших Помісних Церквах, вважати стандартним служіння без використання сулка на жезлі. Сулок може вживатися за богослужінням, особливо на холоді. Наголошено також на тому, що в межах Православної Церкви України кадіння у вівтарі з жезлом за літургіями свт. Іоана Золотоустого, свт. Василія Великого і Ранішеосвячених Дарів є прерогативою виключно Предстоятеля Церкви.

Окрему увагу Священний Синод приділив питанню щодо положення Почесного Патріарха Філарета і забезпечення умов його життя та діяльності у зв’язку із завершенням процедури ліквідації релігійної організації «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату» та прийняв з цього приводу відповідне рішення.