+

середа, 26 вересня 2018 р.

БОГОСЛУЖБОВІ ВКАЗІВКИ на 27 вересня 2018 року.

27 вересня. Четвер. Всесвітнє Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. День строгого посту. Кончина свт. Іоана Золотоустого
Звершується бдінна служба свята (за Мінеєю).
Стародавній православний звичай воздвигати Хрест Христовий, що дав назву для свята, бере свій початок з IV століття.
Для чину Воздвиження рекомендується особливий, спеціально для цього призначений Хрест, який не буває в звичайному вживанні в іншу пору року. Найкраще, якщо Хрест буде великий за розміром, писаний на дереві або різьблений дерев’яний, щоб самим своїм матеріалом нагадувати про «Триблаженне Древо, на якому був розп’ятий Христос».
Перед початком малої вечірні ієрей виносить із сосудохранительниці Чесний Хрест, покладає його на жертовник на блюді, покритому покрівцем, і прикрашає Хрест вінком з живих квітів. Після малої вечірні або, на практиці, безпосередньо перед початком всенічної ієрей і диякон в облачені підходять до жертовника. Диякон виголошує тихо: «Благослови, владико». Ієрей: «Благословен Бог наш...». Трисвяте. Після «Отче наш...» - виголос: «Бо Твоє є Царство...». Після виголосу співають (тихо) тропар Хреста, глас 1-й: «Спаси, Господи, людей Твоїх ...». «Слава, і нині» - кондак Хреста, глас 4-й: «Вознісся на Хрест волею...». Під час співу ієрей кладе на голову блюдо з Хрестом, в супроводі свічконосця зі свічкою і диякона з кадилом переносить Хрест на престол і покладає його на євангельське місце, а Євангеліє (зазвичай заздалегідь, до перенесення) поставляє на горнє місце престолу, де воно ставиться після читання на Літургії. Перед престолом ставиться підсвічник із запаленою свічкою.
На великій вечірні «Блажен муж» не співається.
На утрені полієлей (за традицією, відбувається у вівтарі). Величання: «Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, і шануємо Хрест Твій Святий, ним же нас спас від неволі ворожої» (співається у вівтарі; там же читається Євангеліє). Після Євангелія співається «Воскресіння Христове бачивши». Після 50-го псалма: «Слава» - «Молитвами апостолів...», «І нині» - «Молитвами Богородиці...». «Чеснішу» не співаємо, але співаємо приспіви свята. 1-й приспів: «Величай, душе моя, Пречесний Хрест Господній». Після великого славослів’я - винесення Хреста і поклоніння йому. У соборних і, з благословення єпархіального архієрея, парафіяльних храмах здійснюється чин Воздвиження Хреста.
На літургії антифони свята, вхідний стих: «Возносьте Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжя ніг Його, бо воно святе». Замість Трисвятого - «Хресту Твоєму...». Замість "Достойно" - "Величай, душе ... Тайний Ти Богородице рай...» (до віддання).
Увечері в свято відбувається велика вечірня з входом і великим прокимном.
З цього дня до віддання Воздвиження на літургії після входу (в седмичні дні): «Прийдіть, поклонімось ... Спаси нас, Сину Божий, що плоттю розп’явся ...».
Хрест відноситься до вівтаря після відпусту літургії в день віддання свята.
Порядок читань, згідно з календарем:
Ранків. - Ін., 42 зач. (Від половини), XII, 28-36.
Літ. - 1 Кор., 125 зач., I, 18-24. Ін., 60 зач., XIX, 6-11, 13-20, 25-28, 30-35.
На великій вечірні кафизми немає («Блажен муж» не співається) [1].
На «Господи, взиваю» стихири свята, глас 6-й - 8 (перші дві стихири - тричі, третя - двічі). «Слава, і нині» - свята, глас 2-й: «Прийдіть, усі народи...».
Вхід. Прокимен дня. Паремії свята - 3.
На літії стихири свята, глас 1-й, глас 2-й і глас 4-й. «Слава, і нині» - свята, глас 4-й: «Чесного Хреста, Христе...».
На стиховні стихири свята, глас 5-й (зі своїми приспівами). «Слава, і нині» - свята, глас 8-й: «Тебе Мойсей прообразував собою...».
Після Трисвятого - тропар свята, глас 1-й (тричі).
На утрені на «Бог Господь» - тропар свята, глас 1-й (двічі). «Слава, і нині» - той же тропар.
Кафизми 7-а і 8-а. Малі єктенії. Сідальні свята.
Полієлей (за традицією, відбувається у вівтарі). Величання свята: «Величаємо Тебе, Життєдавче Христе, і шануємо Хрест Твій Святий, ним же нас спас від неволі ворожої», і вибраний псалом. (Величання співається у вівтарі перед Хрестом, який лежить на престолі.) Сідальний після полієлею, глас 8-й. «Слава, і нині» - той же сідальний. Степенна - 1-й антифон 4-го гласу. Прокимен, глас 4-й: «Побачили всі кінці землі спасіння Бога нашого»; стих: «Співайте Господеві пісню нову, бо дивне сотворив Господь» [2]. Євангеліє - Ін., Зач. 42, від половини (читається у вівтарі). «Воскресіння Христове бачивши...» (один раз). Після 50-го псалма: «Слава» - «Молитвами апостолів...». Стихира свята, глас 6-й: «Хресті Христів...». (Помазання святим єлеєм відбувається, за традицією, після виносу Хреста.)
Примітка. Царські врата зачиняються після виголосу: «Милістю і щедротами...» (перед каноном).
Канон свята на 14 (ірмоси по двічі). В 9-й пісні - 1-й канон з ірмосом на 8 (Ірмос двічі), 2-й канон з ірмосом на 8 (Ірмос двічі).
Біблійні пісні «Співаймо Господеві...».
Катавасія «Хрест накреслив...». В 9-й пісні катавасія - ірмоси: «Тайний Ти ...» і «Спожива древа...» (з приспівами).
Після 3-ої пісні - сідальний свята, глас 4-й. «Слава, і нині» - той же сідальний.
Після 6-ої пісні - кондак і ікос свята, глас 4-й.
На 9-й пісні - приспіви свята і звичайне кадіння. ( «Чеснішу» не співаємо.) 1-й приспів: «Величай, душе моя, Пречесний Хрест Господній» [3].
Після 9-ої пісні «Достойно є» не співається. Світильний свята: «Хрест - хранитель всієї вселенної...» (двічі). «Слава, і нині» - інший світильний свята: «Нині воздвигається Хрест...».
«Все, що дише...» і хвалітні псалми.
На хвалітніх стихири свята, глас 8-й - 4 (перша стихира - двічі). «Слава, і нині» - свята, глас 6-й: «Нині підноситься...».
Примітка. До співу великого славослів’я (зазвичай під час співу канону або хвалітніх стихир) предстоятель одягається в усі священичі одежі (без читання відповідних молитов).
Велике славослів’я. Під час співу славослів’я предстоятель звершує з дияконом триразове кадіння навколо престолу, на якому лежить Хрест. Після закінчення великого славослів’я при співі Трисвятого, поклонившись земно тричі, предстоятель кладе Хрест на голову (при співі заключного: «Святий Боже...») і виходить (через горнє місце) північними дверима (перед ним йдуть свічконосець зі свічкою [4] і диякон з кадилом) до царських врат. Після закінчення Трисвятого предстоятель виголошує в царських вратах: «Премудрість, станьмо побожно» [5]. Хор співає тричі тропар Хреста, глас 1-й: «Спаси, Господи, людей Твоїх...». Ієрей у супроводі свічконосця і диякона йде на середину храму, де кладе Хрест на заздалегідь приготовлений аналой і звершує навколо нього триразове кадіння.
Чин Воздвиження Хреста
У соборах і в парафіяльних храмах, з благословення єпархіального архієрея, здійснюється чин Воздвиження Хреста.
Після виносу Хреста священик з дияконом роблять три земні поклони (в якій би день седмиці не трапилось свято Воздвиження). Предстоятель бере Хрест, прикрашений живими квітами, і стає обличчям на схід (до вівтаря), починаючи перше воздвиження. Диякон стоїть перед Хрестом, на деякій відстані від нього, тримаючи в лівій руці свічку, а в правій кадило, і вимовляє велемовно єктенію: «Помилуй нас, Боже...», що складається з п’яти прохань, на кожному з яких здійснюється чин воздвиження.
Диякон: «Помилуй нас, Боже, з великої милості Твоєї, молимось Тобі, вислухай нас, Господи, і помилуй, промовмо всі». Хор співає 100 раз: «Господи, помилуй».
На початку співу «Господи, помилуй» предстоятель тричі осіняє Хрестом на схід і при співі першої половини сотні (50 разів) повільно схиляє свою голову з Хрестом, наскільки може низько, «на п’ядь від землі». У міру опускання Хреста, голоси співаючих знижуються, стихають. При співі другої половини сотні (50 разів) предстоятель повільно піднімається. З такою ж поступовістю спів підноситься, переходить на більш високі ноти, посилюється і закінчується велемовно триразовим урочистим: «Господи, помилуй». При співі в 97-й раз «Господи, помилуй» предстоятель випрямляється і, стоячи прямо, знову тричі осіняє Хрестом на схід.
При соборному служінні два священика-співслужителя підтримують предстоятеля під руки, а один або два інших священика зливають безперервно і повільно, помалу, з сосудів воду на Хрест. Вода зливається в миску, яку тримає ще один священик, або хтось із братії. У воду можна додати кілька крапель трояндової олії або інших ароматів, але не духів або одеколону. За звичаєм, цю воду розбирають віряни після служби.
Після цього предстоятель звертається з Хрестом лицем на захід. Диякон переходить на протилежну сторону і, стоячи перед Хрестом, продовжує єктенію, виголошуючи: «Ще молимось за милість, життя і відпущення гріхів святійшого владики і Отця нашого Патріарха Філарета, і всього у Христі братства нашого, за здоров’я і за спасіння, промовмо всі». Предстоятель здійснює друге воздвиження, як і перше.
Третє воздвиження, обличчям на південь, відбувається як і перше. Диякон виголошує: «Ще молимось за Богом бережену Україну нашу, за владу і військо її, щоб тихе і мирне життя прожили ми в усякому благочесті й чистоті».
Четверте воздвиження, обличчям на північ, відбувається як і перше. Диякон виголошує: «Ще молимось за всяку душу християнську, скорботну і пригноблену, що здоров’я, спасіння і відпущення гріхів потребує, промовмо всі».
П’яте воздвиження, знову обличчям на схід, відбувається як і перше. Диякон промовляє: «Ще молимось за всіх хто служить і служили у святій обителі цій (або: храмі цьому), отців і братів наших, за здоров’я і спасіння, і відпущення гріхів їхніх, промовмо всі».
Після п’ятого воздвиження співається: «Слава, і нині» - кондак Хреста, глас 4-й: «вознісся на Хрест волею...». При цьому священик кладе Хрест на аналой. Потім співається: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико...», із земними поклонами, і стихири Хреста, і, за традицією, відбувається помазання єлеєм. Диякон виголошує прохальну єктению: «Доповнімо ранню молитву...», а єктенія: «Помилуй нас, Боже...» може бути пропущена, оскільки вже звучала під час самого чину воздвиження Хреста. Далі закінчення служби за звичаєм.
Якщо чин Воздвиження не здійснюється, то ієрей, обкадивши аналой зі святим Хрестом, тричі співає: «Хресту Твоєму...» (кожен раз завершуючи спів земним поклоном). Цей спів тричі повторюють хористи, здійснюється поклоніння Хресту, цілування його і, за традицією, помазання єлеєм при співі стихир, глас 2-й, глас 5-й, глас 6-й і глас 8-й: «Прийдіть, вірні...» та ін.
На часах - тропар і кондак свята.
На Літургії антифони свята.
Вхідний стих: «Возносьте Господа Бога нашого і поклоняйтеся підніжжю ніг Його, бо воно святе».
Примітка. Перед проголошенням вхідного стиха слід промовляти «Премудрість, станьмо побожно».
Після входу - тропар свята. «Слава, і нині» - кондак свята.
Замість Трисвятого - «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико...».
Прокимен, Апостол, алилуарій, Євангеліє і причасний - свята.
Замість "Достойно" - приспів: «Величай, душе моя...» і ирмос: «Таїний Ти, Богородице, рай...» (до віддання).
Примітка. «На трапезі ж буває утіха братії, від єлею і вина, і інших наїдків овочевих. Сиру ж і яєць і риби, торкнутися не насмілюймось»(Типікон, 14 вересня).
З 15 по 20 вересня - віддання свята Воздвиження Хреста Господнього.
21 вересня - віддання свята Воздвиження Хреста Господнього.
[1]. «Якщо в суботу ввечері, співаємо Блажен муж, кафизму всю. Якщо ж в Неділю ввечері, співаємо Блажен муж, 1-й антифон. Якщо ж в інший день, кафізми немає» (Типікон, 14 вересня).
[2]. Диякон виголошує прокимен на горньому місці, тримаючи за звичаєм в руках Євангеліє.
[3]. За традицією, 1-й приспів співає священик або диякон.
[4] «Настоятель... виходить північними дверима, перед ним несуть дві лампади» (Типікон, 14 вересня).
[5] За звичаєм, предстоятель творить Хрестом хресне знамення в царських вратах.
Прес-служба Закарпатської єпархії.

Рекомендована публікація

ЗАПРОШУЄМО ДО СПІЛЬНОГО СЛУЖІННЯ БОГУ ТА ГРОМАДІ!

Найкраще на сайті: