Богоявлення.Хрещення Господнє.
19 січня (6 січня ст.ст.) Свята Православна Церква святкує Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа, або Богоявлення. Це велике двунадесяте неперехідне свято. Свято
Хрещення Господнього – одне із самих древніх свят християнської Церкви.
Його всановлення відноситься ще до апостольських часів. Древня назва
свята - „ТЕОФАНІЯ”, що означає Богоявлення.
Слово
„хрещу” по-грецьки означає „погружаю у воду”. Не можливо зрозуміти сенс
і важливість хрещення, не роз’яснивши перш за все символічного значення
води, про яке говориться у Старому Завіті. Вода – початок життя. Саме з
води, беруть свій початок всі живі істоти. Де немає води, там пустеля.
Хрещення
Іоанна Хрестителя було символічним і означало те, що як тіло омивається
і очищається водою, так і душа людини, яка покаялася і увірувала в
Христа, буде очищена від усіх гріхів Христом. Сам Іоанн виголошував: „За
мною іде Сильніший за мене, у Якого я недостойний, нахилившись,
розв’язати ремінь взуття Його; я хрещу вас водою, а Він буде христити
вас Духом Святим” (Мк. 1, 7-8).
Тридцять
років Ісус Христос жив у Назареті зі Своєю Пречистою Матір’ю, Дівою
Марією, і старцем Йосифом. Коли ж Йому виповнилося тридцять років, Він
прийшов із Назарета на Йордан, щоб хреститися від Іоанна. Бог відкрив
Іоанну, що це не простий чоловік, а Син Божий, через те Іоанн
відмовлявся хрестити Ісуса Христа, кажучи Йому: „Мені належить
христитися від Тебе; а Ти хочеш, щоб я хрестив Тебе”. Ісус відповів: „Не
стримуй! Ми повині виконати все, що повелів Бог”.
„І
сталося у ті дні, прийшов Ісус із Назарету Галілейського і хрестився
від Іоанна в Йордані. І коли виходив з води, зараз же побачив Іоанн
небеса, що розкривалися, і Духа, Який сходив на Нього, мов голуб. І
голос був з небес: Ти Син Мій Улюблений, в Якому Моє Благовоління”(Мк.
1, 9-11). Про це свідчать всі чотири Євангелія.
Після
хрещення Христа хрещення для людей, це не просто символ очищення. Тут
Ісус явив Себе світу як Христос, Син Божий. („Месія” по-єврейськи – те ж
саме, що по-грецьки „Христос”, тобто „Помазанник Божий”). Богоявлення
відкрило нам велику Божественну тайну Святої Тройці. Тепер кожен, хто
охрещується, стає причасником цієї тайни. Хрещення – це початок
відновлення першопочаткового образу Божого в падшій людині. Велика
тайна, що звершується в хрещенні, не відразу досягає наш розум. Хрещення
робить нас єдиними з Христом, наче б то прививає нас до Нього. Під час
хрещення у воді, джерелі нового життя, людина помирає для гріха і
воскресає для Бога. Але щоб дійсно набути цей образ, потрібно працювати
над собою все життя.
Святитель
Іоанн Золотоуст так говорить про це свято: „Чому Богоявленням
називається не той день, в який народився Христос, а той, в який Він
хрестився? Цей день є той самий, в який Він хрестився і освятив водне
єство, Він явив Себе світу. Саме тому в це свято опівночі, всі
почерпнувши води, приносять її додому, і зберігають весь рік; і
відбувається явне знамення: ця вода у своїй сутності не псується на
протязі довгого часу, а залишається свіжою, начебто тільки що взятою з
джерела”.
Чому
ж цей день називається Богоявленням? Тому, що Христос став відомим для
всіх не тоді, коли він народився, а коли Він хрестився. Про це говорить
Іоанн Хреститель: „Серед вас стоїть Той, Якого ви не знаєте”(Ін.1, 33).
„І я, - говорить він, - не знав Його, але той, Хто послав
мене хрестити водою, сказав мені: на кому побачиш Духа, Який сходить і
перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим”(Ін.1, 33).
В
пам’ять про те, що Спаситель Своїм Хрещенням освятив воду, в цей день
звершується водосвяття: напередодні свята Богоявлення вода освячується в
храмах, а в сам день – в річках, або інших місцях, де беруть воду.
ХРЕЩЕНСЬКИЙ СВЯТВЕЧІР.
ВОДОСВЯТТЯ.
Святу
Богоявлення передує навечір’я, богослужіння якого схоже з чином
навечір’я Різдва (великі царські часи, літургія з вечірньою). В кінці
богослужіння звершується перше освячення води. Цей древній обряд
християнська традиція тісно пов’язувала з таїнством Євхаристії. Освячена
вода, по-грецьки носить назву „АГІАСМА”, тобто „велика святиня”. Водою
все омивається і насичується, очищається і зрошується. Але не тільки цим
обмежується значення води. Воно і втому, що „Сам Творець всього –
Христос – зійшов, як дощ, розлився, як річка, і хрестився в Йордані”.
В
день самого свята вода освячується в хрестовидній ополонці – „Йордані”.
Біля неї за звичай з льоду роблять хреста висотою до 2 м. Святкову ходу
для освячення води на природних водоймах називають „Хресним ходом на
Йордан”. Після молитви віруючі омиваються святою водою і беруть її з
собою, з вірою в те, що ця вода володіє чудодійною силою.
Чудодійних
дій святої води сподобляються лише ті, хто споживає її з живою вірою в
обітниці Божі і силу молитви Святої Церкви, ті, які мають чисте і щире
бажання змінити життя, покаятися і спастися
Хрещенська
вода – це святиня, яка має бути в домі кожного православного
християнина. ЇЇ бережно зберігають біля святих ікон. Хрещенська вода, як
і Святе Причастя, приймається віруючими тільки натщесерце.
Освячуюча
і животворча дія святої води розповсюджується як на тіло і душу людини,
так і на всі предмети, які служать для її духовного і тілесного життя.
Свята вода гасить полум’я пристрастей. Відганяє злих духів – ось чому
окроплюють святою водою домівки і всяку річ, яку освячують.
Таку силу вода отримує через молитовне призивання на неї Божого благословення.
За матеріалами сайту Михайлівського Золотоверхого монастиря-Прес-служба Закарпатської єпархії.