Ікона Пресвятої Богородиці «Всіх скорботних Радість»
Ікона Пресвятої Богородиці «Всіх скорботних Радість» прославилась
чудотворенням в 1688 році. Рідна сестра патріарха Іоакима (1674-1690
рр.) Євфимія, що жила в Москві, довгий час хворіла невиліковною
хворобою. Одного разу вранці, під час молитви, вона почула голос: «
Євфиміє! Йди в храм Преображення Сина Мого, там є образ, званий « Всіх
скорботних Радість». Нехай священик відслужить молебень з водосвяттям, і
отримаєш зцілення від хвороби». Євфимія дізнавшись, що така ікона
дійсно є в храмі Преображення на Ординці, виконала повеління Пресвятої
Богородиці – і зцілилась. Це стало 24 жовтня .(за старим стилем) 1688
року. Ікона Пресвятої Богородиці « Всіх скорботних Радість» славиться
великою кількість чудес. Цей чудотворний образ належить до найбільш
шанованих серед безлічі ікон Цариці Небесної. Слід сказати, що існує
багато списків із цієї ікони які також прославились великою кількістю
чудес, бо Пресвята Владичиця Діва Богородиця через Свої чудотворні ікони
подає зцілення від душевних і тілесних хвороб всім, хто з вірою
приходить і звертається до неї в своїх молитовних зітханнях.
Перша згадка про ікону відноситься до 1649 року. У 1711 р, коли царську резиденцію вирішено було перенести з Москви в Санкт-Петербург, рідна сестра імператора Петра I, царівна Наталія Олексіївна, відчуваючи особливе благоговіння до чудотворної ікони «Всіх скорботних Радість», перевезла її в числі інших святинь з Москви. Вона поставила ікону в приміщенні церкви Воскресіння Христового, яку облаштувала в кімнатах палацу Петра I на згадку про порятунок його від небезпеки при р. Прут і укладення миру з турками. У період царювання імператриці Єлизавети Петрівни споруджено на тому ж місці кам'яний храм і освячено 6 листопада за новим стилем по присутньому в ньому чудотворному образу на честь Божої Матері Всіх скорботних Радість. Згодом ця церква була перейменована в парафіяльну, яку часто відвідувала Катерина II, старанно молилася перед чудотворною іконою, маючи до неї побожне шанування, особливо з тих пір, як у Санкт-Петербурзі лютувала віспа, що загрожувала життю спадкоємця престолу Павлу Петровичу.
На поклоніння чудотворній іконі з усіх частин світу стікалося безліч віруючих. До неї приходили на молитву всі особи царського сімейства. З часів Петра Першого чудотворна ікона благоговійно вшановувалася, як народом, так і правителями. Джерело зцілень від чудотворної ікони Божої Матері і зараз рясно ллється на всіх, хто приходить до Неї з молитвою віри, смиренності та надії.
Перша згадка про ікону відноситься до 1649 року. У 1711 р, коли царську резиденцію вирішено було перенести з Москви в Санкт-Петербург, рідна сестра імператора Петра I, царівна Наталія Олексіївна, відчуваючи особливе благоговіння до чудотворної ікони «Всіх скорботних Радість», перевезла її в числі інших святинь з Москви. Вона поставила ікону в приміщенні церкви Воскресіння Христового, яку облаштувала в кімнатах палацу Петра I на згадку про порятунок його від небезпеки при р. Прут і укладення миру з турками. У період царювання імператриці Єлизавети Петрівни споруджено на тому ж місці кам'яний храм і освячено 6 листопада за новим стилем по присутньому в ньому чудотворному образу на честь Божої Матері Всіх скорботних Радість. Згодом ця церква була перейменована в парафіяльну, яку часто відвідувала Катерина II, старанно молилася перед чудотворною іконою, маючи до неї побожне шанування, особливо з тих пір, як у Санкт-Петербурзі лютувала віспа, що загрожувала життю спадкоємця престолу Павлу Петровичу.
На поклоніння чудотворній іконі з усіх частин світу стікалося безліч віруючих. До неї приходили на молитву всі особи царського сімейства. З часів Петра Першого чудотворна ікона благоговійно вшановувалася, як народом, так і правителями. Джерело зцілень від чудотворної ікони Божої Матері і зараз рясно ллється на всіх, хто приходить до Неї з молитвою віри, смиренності та надії.