Слово єпископа Ужгородського і Закарпатського Варсонофія на початок Великого посту.
Слава Ісусу Христу дорогі браття і сестри – жителі Закарпаття, дорогі читачі!
Завтра, 17 березня, Прощена неділя, після якої розпочинається Великий піст - час роздумів, час покаяння, та час переосмислення своїх вчинків та дій. Під час цього періоду згідно Уставу Православної Церкви християни обмежують себе в їжі, а також намагаються уникати у своєму житті того, що віддаляє людину від Бога.
Піст перед святом Святої Пасхи (чи Свята Чотиридесятниця), називається Великим по особливій важливості його встановлення. Перші християнські письменики одноголосно свідчать, що Свята Чотиридесятниця встановлена апостолами у наслідування сорокаденного посту Мойсея (Вих., 34 гл.), Іллі (3 Цар., 19 гл.), а головним чином - Господа Ісуса Христа, що постив в Іудейській пустелі сорок днів (Мф. 4, 2). Про те, що Великий піст - встановлення святих апостолів, свідчить і 69-е Апостольське правило, що вказує постити у Св. Чотиридесятницю. Крім того, на апостольське встановлення Св. Чотиридесятниці й дотримання її усією древньою Церквою вказують святі отці Церкви I - IV віків : Ігнатій Богоносець (I ст.), Віктор, єп. Римський (II ст.), Дионісій Олександрійський (IV ст.) і багато інших.
Піст пом’якшує душу для покаяння. Коли утихомирюються пристрасті - прояснюється духовний розум. Людина починає краще бачити свої недоліки, у нєї з'являється бажання очистити свою совість і покаятися перед Богом. За словами святителя Василія Великого, піст робиться як би крилами, що возносять молитву до Бога. Святитель Іоанн Золотоустий пише, що «молитви здійснюються з особливою увагою під час посту, тому що тоді душа буває легша, нічим не обтяжується і не пригнічується згубними тягарями задоволень». Для такої покаянної молитви піст - самий благодатний час.
Але при неправильному відношенні до посту, без розуміння його істинного сенсу, він може, навпаки, зробитися шкідливим. В результаті безрозсудного проходження пісних днів (особливо багатоденних) часто з'являються дратівливість, озлобленість, нетерплячість або ж марнославство, зарозумілість, гордість. Адже сенс посту полягає саме у викорінюванні цих гріховних якостей. Святитель Іоан Золотоустий з цього приводу вказує: «Хто молиться з постом той має два крила, що легші самого вітру; він швидше вогню і вище землі; тому, такий особливо є ворогом і воїном проти демонів, так як немає сильніше людини, що щиро молиться і постить».
Сенс посту - у вдосконаленні любові до Бога і ближніх, тому що саме на любові грунтується всяка доброчесність. Преподобний Іоан Касіан Римлянин говорить, що ми «не покладаємо надії на один піст, але, зберігаючи його, хочемо досягти через нього чистоти сердечної і апостольської любові». Ніщо - є піст, ніщо - є подвижництво за відсутності любові, бо як написано: Бог є любов (1 Ін. 4, 8).
Дорогі браття та сестри, прошу прощення у всіх Вас та Вас прощаю ! Господь з нами.
З любов'ю у Христі,
+ Варсонофій
єпископ Ужгородський і Закарпатський
Української Православної Церкви (Православної Церкви України).
