Різдвяне послання єпископа Ужгородського і Закарпатського Варсонофія.
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
ЄПИСКОПА УЖГОРОДСЬКОГО І ЗАКАРПАТСЬКОГО
ВАРСОНОФІЯ
БОГОЛЮБИВИМ ПАСТИРЯМ ТА ВСІМ ВІРНИМ
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ЄПАРХІЇ
ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ
Всечесні отці, дорогі брати і сестри! Христос Рождається!
Полюбивши світ і бажаючи спасти людей, Творець почув тих, що благали разом з Давидом: «Господи, прихили небеса і зійди» (Пс. 143, 5). І послав Він Сина Свого Єдинородного, «щоб світ спасся через Нього» (Ін. 3, 17). Справдилося спасенне провіщення — в місті Віфлеємі народився Еммануїл, що означає — з нами Бог. «Знайте ж, народи, з нами Бог!» (Іс. 8, 9–10).
Вічний Бог Слово нині приймає тіло, щоб перебувати між нами. Сповитий пеленами, покладається Він у вбогих яслах, щоб стати доступним для всіх. Звеселилися небеса і радіє земля (див.: Пс. 95, 11). Охоплені радістю, ангели співають славу в небі Богу, бо на землю, до того часу потьмарену гріхом, зійшов мир у Христі: «Істина від землі засяяла, а правда з неба прихилилася» (Пс. 84, 12).
Ось чому ми з такою побожністю прославляємо безмежного в милосерді Господа, бо Він сподобив нас і цього року втішатися радістю великого свята Різдва Христового і почути заклики святої Церкви: «Христос народжується — славте Його! Христос з небес — зустрічайте! Христос на землі — підносьтеся! Співайте Господу, вся земле!» (ірмос 1 пісні канону свята).
«Радійте й святкуйте, — говорить святий Іоан Золотоустий, — бо Різдвом Христовим давні пута знищено, смерть подолано, рай відкрито, прокляття скасовано, гріх усунуто, провину загладжено; істина повернулась, і вчення благочестя всюди поширилось, вишнє життя насаджено на землі. Ангели спілкуються з людьми, і люди безбоязно говорять з ангелами, тому, що Бог прийшов на землю, а людина — на небо; все поєдналося в ім’я добра і святості» (Слово на Різдво Спасителя нашого Ісуса Христа).
Що таке радість? Радість — це, передусім внутрішнє умиротворення, задоволення всіх добрих намірів і прагнень, подолання життєвих перешкод, заспокоєння духу. Радість — це відчуття повноти життя, в якому немає ніяких вад і нестатків. Радість — це мир совісті, коли її не засмучує ніякий страх чи почуття гіркого жалю або зневіри. Справжня радість не скороминуща, а вічна. Вона починається тут, на землі, і переходить у життя вічне. Син Божий, благоволивши з’єднатися з людською природою, обожив її й тим самим визволив нашу природу від гріха й смерті. Ось чому Різдво Христове є початком перемоги життя над смертю і початком нашої радості.
Для православного християнина віра — це невичерпна скарбниця радості. Віра — це крила нашої душі. На цих крилах ми високо здіймаємося над землею, прозираючи своїм духовним зором у небо духовне, у світ невидимий. Коли ми дивимось на самих себе і на світ, що нас оточує, земним поглядом, багато що здається нам важливим, тривожним і викликає турботу в нашій душі. Коли ж ми поглянемо на те саме очима віри, очима вічності, — багато що видасться нам малим, а щось вимагатиме від нас подальшого розвитку і вдосконалення.
Для православного християнина віра — це світоч, який веде нас земним шляхом. Віра осяває Божественним світлом наші думки й наше серце. Віра — це духовна сила. Перед нею не можуть встояти ніякі страждання людські на землі.
І саме життя земне — хіба воно не є джерелом радості для кожного з нас? Життям тішиться вже немовлятко, яке ще майже нічого не розуміє. Радіє з життя і похилий старець, що багато десятиліть прожив на землі, а йому все ще хочеться жити. Радістю для нас є наше здоров’я. Щоправда, ми не вміємо його цінувати, коли ми здорові. Та коли людина одужує після хвороби, особливо тяжкої, як вона цінує своє здоров’я — це джерело життєвої сили, основу нашої земної праці!
Мати люблячих і любимих батьків, люблячих і любимих дітей — це теж радість життя. Насолода красою природи, творами мистецтва, музикою, поезією — це також радість. Та й сама праця — чесна, виконувана на благо сім’ї, на благо людей, на благо своєї країни, — хіба це не джерело радості?
Але серед наших радостей ми не повинні забувати про страждання співвітчизників, які потерпають від нашестя чужинців – росіян, та від війни , яку загарбники принесли з собою. Ми не маємо права забути сльози та біль батьків, які втратили своїх синів та дочок, що героїчно віддали своє життя на полі бою, захищаючи наш мир, спокій та незалежність Батьківщини.
В нинішній час, в усіх нас з вами одна думка і одне бажання, щоб утвердився справедливий мир в нашій Державі. В ці дні, коли небесне благовістя про мир по особливому сприймається серцем, коли ангельська пісня про благовоління Боже до людей переможно лунає в наших храмах, Православна Церква України, підносячи молитви до Творця за мир в Україні, закликає всіх людей доброї волі, які вірять в торжество справедливості, помножувати свої зусилля для утвердження мирного життя в нашій Батьківщині.
Дорогі брати та сестри! У ці дні, коли наші душі наповнюються духовною радістю, сердечно поздоровляю вас, боголюбиві пастирі, улюблені браття і сестри, з великим святом Різдва Христового і Новим роком. Пришестя у світ Спасителя, чим зруйнована була перепона ворожнечі між «далекими і близькими» ( Еф. 3, 14–17), нехай завжди об’єднує нас перед Господом у тій любові, яку Він заповідав нам: «Як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного» (Ін. 13, 34) АМІНЬ.
ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
+ Варсонофій
єпископ Ужгородський і Закарпатський
Православної Церкви України