+

неділя, 2 грудня 2018 р.

Протоієрей Віктор Аврамчук, прийняв участь в авторській програмі Олега Володарського "СПОВІДЬ".

1.12.2018 Авторська програма Олега Володарського "СПОВІДЬ" герой програми настоятель Свято-Троїцького храму УПЦ Київського Патріархату м.Ужгород. Віктор Аврамчук
Священика не суди – бійся цього найбільше. Ти не можеш зрозуміти навіть, в якому таїнстві він учасник. Однієї його сльози покаяння, яка впала на Престол, досить, щоб змити всі його гріхи.
Святий Іван Золотоустий
«2 января 2013 богослужение на сцене Майдана вместе со священнослужителями из других регионов Украины в очередной раз провел ужгородский святой отец Виктор Аврамчук (Украинская православная церковь Киевского патриархата), который встречал Новый Год на Майдане вместе с закарпатцами.»

Не часто Господь дарує зустрічі з такими спокійними та добрими людьми. 
Тиша маленької української церкви на території школи наповнена таким необхідним, після тривалої дороги з Києва, спокоєм.

Ми запалили свічки, налаштували апаратуру і я мав намір каятися. Каятися Богу про те, що тут, за тисячі кілометрів від Києва є священник та вчитель, котрий служить своїй нації і несе в собі світло Господнє.
Надважлива місія цього священника в тому, що школярі мають змогу в будь-який час отримати розраду у нього та у Господа. В підлітковому віці будь-яка дрібниця здається глобальною проблемою, саме тому для них надважливо, мати можливість доторкнутися до ікон, особливо сьогодні, коли в країні іде війна.
Ми часто шукаємо шляхи вирішення наших проблем у взаємодії між собою та державою, знов і знов помиляючись в одному – спочатку треба знайти довіру Господа і тільки потім просити у нього щасливого завершення життєвих негараздів. І вкрай необхідно навчати цьому з дитинства.
Я сам батько. А місто «на семи пагорбах», овіяне славою і силою духа Господнього, подарувало мені любов до Бога.
І з самого дитинства, з самої колиски мої сини чують мою молитву за них.

Я ніколи і нікому не буду нав’язувати свого бачення. Просто помолюся та промовчу.
Тому ще життя моє в Господі та з Господом. Всіма своїми перемогами я завдячую Всевишньому. І коли моя найрідніша людина помиляється, я повторюю одні й ті самі слова: «Я молюся за тебе!».

Отче Віктор Аврамчук на іншому кінці нашої країни своєю вірою і прагненнями доводить мені, що все, що робить наша нація – не даремно. 
Всупереч, наперекір, із болем в серці, але в ім’я України!

Я помітив одну особливість наших УКРАЇНСЬКИХ очей. Попри все, в самій своїй глибині вони посміхаються. По-доброму, від усього серця, привітно, щиро та … з любов’ю.
І скільки ніжності в цих українських очах.
Їм би тільки навчитися не вмирати за…
Миттєво реагувати на прояви злості.

Я напишу цю статтю і обов’язково зателефоную священнику Віктору Аврамчуку. 
Я прагну сповідатися, мене кличуть ікони, кличе до Бога.
Там тиша, там душа відчуває небокрай.

Саме там твої негаразди стають нікчемними та непотрібними порівняно з горем та бідою, котрі оповили мою таку втомлену і рідну Націю.
І в один із днів Господь та Архангели покличуть всіх нас, ми відчуємо в собі той клич…і не зможемо більше так жити.
Не зуміємо брехати своїм дітям, відвертатися від старих та хворих…
Ми вийдемо і підемо назустріч Богу.
Воля є, але ми так досі і не змогли взяти її собі в самісіньке серце.


Прес-служба Закарпатської єпархії, за інформацією www.ukrpress.info.










Рекомендована публікація

ЗАПРОШУЄМО ДО СПІЛЬНОГО СЛУЖІННЯ БОГУ ТА ГРОМАДІ!

Найкраще на сайті: