Богослужбові вказівки на 27 травня 2018 року
27 травня. Неділя 8-ма після Пасхи. День Святої Тройці. П’ятидесятниця. Мч. Ісидора. Прп. Микити, затворника Києво-Печерського, єп. Новгородського
Всенічна свята звершується за Тріоддю.
Примітка. За давньою традицією, в День Святої Тройці на святковому аналої (посеред храму) кладеться ікона П’ятидесятниці («Зішестя Святого Духа на апостолів»). Починаючи з великої вечірні в сам день свята (з колінопреклонними молитвами), на аналої знаходиться ікона Пресвятої Тройці. У понеділок Святого Духа ввечері (перед вечірнею) знову кладеться ікона П’ятидесятниці, яка залишається на аналої до віддання свята в суботу.
Календарні замітки:
На великій вечірні «Блажен муж» (вся кафизма).
На утрені величання: «Величаємо Тебе, Життядавче Христе, і шануємо Всесвятого Духа Твого, що Його від Отця послав єси Божественним ученикам Твоїм». «Воскресіння Христове бачивши…» не співаємо. На 9-ій пісні канону приспів: «Апостоли, зішестя Утішителя бачачи, здивувалися, як у вигляді вогненних язиків явився Дух Святий». «Свят Господь Бог наш» не співаємо.
З цього дня і до віддання П’ятидесятниці, на утрені, коли співається велике славослів’я, катавасія «Божественним покритий...».
На літургії антифони свята, вхідний стих: «Вознесися, Господи, силою Твоєю, будемо оспівувати і прославляти сили Твої». Замість Трисвятого - «Усі ті, що в Христа хрестилися...», замість «Достойно» - «Радуйся, Царице...». Після «Спаси, Боже...» співаємо «Ми бачили Світло Істинне...». Після відпусту літургії Царські врата зачиняються, звершується 9-тий час і велика вечірня.
На великій вечірні «Царю Небесний» (зазвичай співається народом). Початковий псалом читається, велика єктенія з додаванням особливих прохань, вхід з кадилом, великий прокимен «Хто Бог великий...» і читання колінопреклонних молитов. Відпуст вечірні при відкритих Царських вратах: «Христос, що з Отчого і Божественного лона принизив Себе і з небес на землю зійшов, і все наше єство прийняв та обожив його, після ж цього на небеса знову вознісся і сів праворуч Бога і Отця, а Божественного, і Святого, і єдиносущного, і рівносильного, і рівночесного, і співвічного Духа послав на святих Своїх учеників і апостолів і цим просвітив їх, а через них і світ увесь, — істинний Бог наш, молитвами Пречистої і пренепорочної святої Своєї Матері, святих славних і всехвальних богопроповідників та духоносних апостолів і всіх святих, помилує і спасе нас як благий і Чоловіколюбець. Амінь.».
Порядок читань, згідно з календарем:
Утр. - Ін., 65 зач., XX, 19-23.
Літ. - Діян., 3 зач., II, 1-11. Ін., 27 зач., VII, 37-52; VIII, 12.
На великій вечірні «Блажен муж» - кафизма вся.
На «Господи, взиваю» стихири свята, глас 1-й і глас 2-й - 10 (перша і четверта стихира - двічі). «Слава, і нині» - свята, глас 8-й: «Прийдіть, люди...».
Вхід. Прокимен дня. Паремії свята - 3.
На літії стихири свята, глас 2-й. «Слава, і нині» - свята, глас 8-й: «Коли Ти, Господи, послав Духа Твого апостолам...».
На стиховні стихири свята, глас 6-й (зі своїми приспівами). «Слава, і нині» - свята, глас 8-й: «Колись змішав Бог мови народів...».
Примітка. Після стиха «Не відкинь мене від лиця Твого...» співається стихира, глас 6-й: «Царю Небесний...». За традицією, цей піснеспів прийнято співати всенародно.
Після Трисвятого - тропар свята, глас 8-й: «Благословен єси, Христе Боже наш...» (тричі).
На утрені на «Бог Господь» - тропар свята, глас 8-й (двічі). «Слава, і нині» - той же тропар.
Кафизми 2-а і 3-я. Малі єктенії. Сідальні свята (по двічі).
Полієлей. Величання свята: «Величаємо Тебе, Життядавче Христе, і шануємо Всесвятого Духа Твого, що Його від Отця послав єси Божественним ученикам Твоїм», і вибраний псалом. Сідальний свята після полієлею, глас 8-й. «Слава, і нині» - той же сідальний. Степенна - 1-й антифон 4-го гласу. Прокимен свята, глас 4-й: «Дух Твій Благий наставить мене на землю правди»; стих: «Вислухай, Боже, молитву мою, і не зневаж мене». Євангеліє - Ін., Зач. 65. «Воскресіння Христове бачивши...» не співається, але відразу після прочитання Євангелія - псалом 50-й [1]. Після 50-го псалма: «Слава» - «Молитвами апостолів...», «І нині» - «Молитвами Богородиці...». Стихира свята, глас 6-й: «Царю Небесний...».
Канони: свята 1-й, глас 7-й, з ірмосом на 8 (ірмоси по двічі), і 2-й, глас 4-й, зі ірмос на 8 (ірмоси по двічі).
Біблійні пісні «Співаймо Господеві...» [2].
Катавасія після кожної пісні - спочатку ірмос 1-го канону (в першій пісні - «Морем покрив...»), потім 2-го (в першій пісні - «Божественним покритий...»).
Після 3-ої пісні - сідальний свята, глас 8-й: «Спасові улюблені...». «Слава, і нині» - той же сідальний.
Після 6-ої пісні - кондак свята, глас 8-й: «Коли Ти зійшов, мови змішав...», та ікос, глас той же: «Швидке й необхідне подай утішення...».
На 9-й пісні «Чеснішу» не співаємо. (Звершується звичайне кадіння.) За традицією, приспів до 9-ї пісні канону: «Апостоли, зішестя Утішителя бачачи, здивувалися, як у вигляді вогненних язиків явився Дух Святий» [3].
Після 9-ої пісні «Свят Господь Бог наш» не виголошується, а співається светильний свята: «Всесвятий Душе...» (двічі). «Слава, і нині» - інший світильний свята: «Світло — Отець,...».
«Все, що дише...» і хвалітні псалми.
На хвалітніх стихири свята, глас 4-й - 6 (кожна стихира - двічі). «Слава, і нині» - свята, глас 6-й: «Царю Небесний...».
Велике славослів’я. Після Трисвятого - тропар свята, глас 8-й (один раз). Єктенії і відпуст: «Христос, істинний Бог наш, що у вигляді вогненних язиків з Неба послав Пресвятого Духа на святих Своїх учеників і апостолів, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець».
На часах - тропар і кондак свята.
На Літургії антифони свята.
Вхідний стих: «Вознесися, Господи, силою Твоєю, будемо оспівувати і прославляти сили Твої».
Примітка. Перед виголошенням вхідного стиха слід виголошувати «Премудрість, станьмо побожно».
Після входу - тропар свята. «Слава, і нині» - кондак свята.
Замість Трисвятого - «Усі ті, що в Христа...».
Прокимен, глас 8-й: «По всій землі розійшлося віщування їх і в кінці вселенної слова їх»; стих: «Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь».
Апостол - Діян., Зач. 3.
Алилуя, глас 1-й: «Словом Господнім небеса утвердилися...»; стих: «З Неба поглянув Господь...».
Євангеліє - Ін., Зач. 27.
Задостойник - ірмос 9-ї пісні 2-го канону свята: «Радуйся, Царице ...» (до віддання).
Причасний - свята: «Дух Твій Благий наставить мене на землю правди».
Після «Спаси, Боже, люди Твоя ...» співаємо: «Ми бачили Світло Істинне...».
Відпуст свята: «Христос, істинний Бог наш, що у вигляді вогненних язиків...» (як на утрені).
За сформованою давньої богослужбовою практикою, одразу після відпусту Літургії царські врата і завіса закриваються, і звершується 9-ий час та велика вечірня.
В кінці 9-ого часу відкривається завіса. Перед великою[4]вечірньою дзвонять, як у великі свята. Початковий виголос вечірні: «Благословен Бог наш...». Читець: «Царю Небесний». Початковий псалом (читається). Ієрей читає світильничні молитви на солії перед царськими вратами. Єктенія велика з додатком після прохання «За подорожніх...» особливих прохань (див. в Квітній Тріоді). Кафизми немає.
На «Господи, взиваю» стихири свята, глас 4-й - 6 (див. На хвалітніх утрені; кожна стихира - двічі). «Слава, і нині» - свята, глас 6-й: «Царю Небесний ...».
Вхід. Прокимен великий, глас 7-й: «Хто Бог великий, як Бог наш? Ти єси Бог, що твориш чудеса », зі стихами (за звичаєм).
Після прокимна диякон виголошує: «Ще і ще, схиливши коліна, Господу помолимось». Хор: «Господи, помилуй» (тричі).
Ієрей читає першу молитву[5].
1-а молитва: «Пречистий, Нескверний, Безначальний, Невидимий...». Приєднується також молитва «Благословенний Ти, Владико, Боже, Вседержителю...». Після закінчення молитви диякон: «Заступи, спаси, помилуй, підведи і збережи нас, Боже, Твоєю благодаттю», хор: «Господи, помилуй» (один раз), диякон: «Пресвяту, Пречисту...», хор: «Тобі, Господи» . Ієрей: «Бо Твоє є, щоб милувати...».
Єктенія сугуба: «Промовмо всі...». Виголос: «Бо Ти милостивий...».
Диякон: «Ще і ще, схиливши коліна...». Хор: «Господи, помилуй» (тричі).
Ієрей читає другу молитву.
2-а молитва: «Господи, Ісусе Христе, Боже наш...». Приєднується також молитва «Господи, Господи, що зберіг нас від усякої стріли...». Після закінчення молитви диякон виголошує: «Заступи, спаси, помилуй, підведи...», хор: «Господи, помилуй» (один раз), диякон: «Пресвяту, Пречисту...», хор: «Тобі, Господи». Ієрей: «Благоволінням і благодаттю Єдинородного Твого Сина, з Ним же благословенний Ти, з Пресвятим благим і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків».
«Сподоби, Господи...».
Диякон: «Ще і ще, схиливши коліна...». Хор: «Господи, помилуй» (тричі).
Ієрей читає третю молитву.
3-тя молитва: «Вічноплинне, животворче і просвітительне Джерело...». Приєднується також молитва: «Боже Великий і Вічний...». Ієрей читає і цю молитву до Святого Духа (творіння Святійшого Патріарха Константинопольського Філофея), яка цьому святу вельми личить, і хоч у греків її не читають, проте в усіх слов’янських давніх збірниках служб вона подається: «Царю Небесний, Утішителю Владико…» І інша молитва: «Боже Великий і Всевишній...». Після закінчення молитви диякон: «Заступи, спаси, помилуй, підведи...», хор: «Господи, помилуй» (один раз), диякон: «Пресвяту, Пречисту...», хор: «Тобі, Господи». Ієрей: « Ти бо єси упокоєння душ і тіл наших, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків». Царські врата зачиняються.
Єктенія: «Доповнімо вечірню...», і голововклонна молитва.
На стиховні стихири свята, глас 3-й: «Нині явним знаменням...» (Зі своїми приспівами). «Слава, і нині» - свята, глас 8-й: «Прийдіть, люди...».
Після Трисвятого - тропар свята, глас 8-й: «Благословен єси, Христе Боже наш...» (один раз). На спів тропаря, за звичаєм, відкриваються царські врата.
Виголос: «Премудрість», та інше за звичаєм[6].
Відпуст з відкритих царських врат: «Христос, що з Отчого і Божественного лона принизив Себе і з небес на землю зійшов, і все наше єство прийняв та обожив його, після ж цього на небеса знову вознісся і сів праворуч Бога і Отця, а Божественного, і Святого, і єдиносущного, і рівносильного, і рівночесного, і співвічного Духа послав на святих Своїх учеників і апостолів і цим просвітив їх, а через них і світ увесь, — істинний Бог наш, молитвами Пречистої і пренепорочної святої Своєї Матері, святих славних і всехвальних богопроповідників та духоносних апостолів і всіх святих, помилує і спасе нас як благий і Чоловіколюбець. Амінь. ».
[1] Існує традиція, згідно з якою Євангеліє, по аналогії з богослужінням Неділі Квітної, покладається на аналой для цілування разом з іконою свята (порівн .: Типікон, гл. 49, «У суботу Квітну вечора»).
[2] В тих храмах, де припис про поєднання канону із співом біблійних пісень неможливо виконати, допустимо до канону свята співати приспів: «Пресвята Тройце, Боже наш, слава Тобі» (див.: Никольский К., прот. Пособие к изучению Устава богослужения Православной церкви. С. 651).
[3] Цього приспіву немає в Квітній Тріоді.
[4] Ввечері на двонадесяті Господні свята звершується велика вечірня з входом і великим прокимном.
[5] Всі колінопреклонні молитви ієрей читає на колінах в Царських вратах, лицем до народу; за встановленою практикою, під час читання молитов ієрей тримає в руках квіти.
[6] Після виголосу: «Премудрість» - хор: «Благослови», ієрей: «Сущий благословенний...», хор: «Утверди, Боже ...», ієрей: «Пресвята Богородице, спаси нас», хор: «Чеснішу від херувимів...», ієрей : «Слава Тобі, Христе Боже...», хор: «Слава, і нині», «Господи, помилуй» (тричі), «Благослови»; ієрей виголошує відпуст.
Примітка. За давньою традицією, в День Святої Тройці на святковому аналої (посеред храму) кладеться ікона П’ятидесятниці («Зішестя Святого Духа на апостолів»). Починаючи з великої вечірні в сам день свята (з колінопреклонними молитвами), на аналої знаходиться ікона Пресвятої Тройці. У понеділок Святого Духа ввечері (перед вечірнею) знову кладеться ікона П’ятидесятниці, яка залишається на аналої до віддання свята в суботу.
Календарні замітки:
На великій вечірні «Блажен муж» (вся кафизма).
На утрені величання: «Величаємо Тебе, Життядавче Христе, і шануємо Всесвятого Духа Твого, що Його від Отця послав єси Божественним ученикам Твоїм». «Воскресіння Христове бачивши…» не співаємо. На 9-ій пісні канону приспів: «Апостоли, зішестя Утішителя бачачи, здивувалися, як у вигляді вогненних язиків явився Дух Святий». «Свят Господь Бог наш» не співаємо.
З цього дня і до віддання П’ятидесятниці, на утрені, коли співається велике славослів’я, катавасія «Божественним покритий...».
На літургії антифони свята, вхідний стих: «Вознесися, Господи, силою Твоєю, будемо оспівувати і прославляти сили Твої». Замість Трисвятого - «Усі ті, що в Христа хрестилися...», замість «Достойно» - «Радуйся, Царице...». Після «Спаси, Боже...» співаємо «Ми бачили Світло Істинне...». Після відпусту літургії Царські врата зачиняються, звершується 9-тий час і велика вечірня.
На великій вечірні «Царю Небесний» (зазвичай співається народом). Початковий псалом читається, велика єктенія з додаванням особливих прохань, вхід з кадилом, великий прокимен «Хто Бог великий...» і читання колінопреклонних молитов. Відпуст вечірні при відкритих Царських вратах: «Христос, що з Отчого і Божественного лона принизив Себе і з небес на землю зійшов, і все наше єство прийняв та обожив його, після ж цього на небеса знову вознісся і сів праворуч Бога і Отця, а Божественного, і Святого, і єдиносущного, і рівносильного, і рівночесного, і співвічного Духа послав на святих Своїх учеників і апостолів і цим просвітив їх, а через них і світ увесь, — істинний Бог наш, молитвами Пречистої і пренепорочної святої Своєї Матері, святих славних і всехвальних богопроповідників та духоносних апостолів і всіх святих, помилує і спасе нас як благий і Чоловіколюбець. Амінь.».
Порядок читань, згідно з календарем:
Утр. - Ін., 65 зач., XX, 19-23.
Літ. - Діян., 3 зач., II, 1-11. Ін., 27 зач., VII, 37-52; VIII, 12.
На великій вечірні «Блажен муж» - кафизма вся.
На «Господи, взиваю» стихири свята, глас 1-й і глас 2-й - 10 (перша і четверта стихира - двічі). «Слава, і нині» - свята, глас 8-й: «Прийдіть, люди...».
Вхід. Прокимен дня. Паремії свята - 3.
На літії стихири свята, глас 2-й. «Слава, і нині» - свята, глас 8-й: «Коли Ти, Господи, послав Духа Твого апостолам...».
На стиховні стихири свята, глас 6-й (зі своїми приспівами). «Слава, і нині» - свята, глас 8-й: «Колись змішав Бог мови народів...».
Примітка. Після стиха «Не відкинь мене від лиця Твого...» співається стихира, глас 6-й: «Царю Небесний...». За традицією, цей піснеспів прийнято співати всенародно.
Після Трисвятого - тропар свята, глас 8-й: «Благословен єси, Христе Боже наш...» (тричі).
На утрені на «Бог Господь» - тропар свята, глас 8-й (двічі). «Слава, і нині» - той же тропар.
Кафизми 2-а і 3-я. Малі єктенії. Сідальні свята (по двічі).
Полієлей. Величання свята: «Величаємо Тебе, Життядавче Христе, і шануємо Всесвятого Духа Твого, що Його від Отця послав єси Божественним ученикам Твоїм», і вибраний псалом. Сідальний свята після полієлею, глас 8-й. «Слава, і нині» - той же сідальний. Степенна - 1-й антифон 4-го гласу. Прокимен свята, глас 4-й: «Дух Твій Благий наставить мене на землю правди»; стих: «Вислухай, Боже, молитву мою, і не зневаж мене». Євангеліє - Ін., Зач. 65. «Воскресіння Христове бачивши...» не співається, але відразу після прочитання Євангелія - псалом 50-й [1]. Після 50-го псалма: «Слава» - «Молитвами апостолів...», «І нині» - «Молитвами Богородиці...». Стихира свята, глас 6-й: «Царю Небесний...».
Канони: свята 1-й, глас 7-й, з ірмосом на 8 (ірмоси по двічі), і 2-й, глас 4-й, зі ірмос на 8 (ірмоси по двічі).
Біблійні пісні «Співаймо Господеві...» [2].
Катавасія після кожної пісні - спочатку ірмос 1-го канону (в першій пісні - «Морем покрив...»), потім 2-го (в першій пісні - «Божественним покритий...»).
Після 3-ої пісні - сідальний свята, глас 8-й: «Спасові улюблені...». «Слава, і нині» - той же сідальний.
Після 6-ої пісні - кондак свята, глас 8-й: «Коли Ти зійшов, мови змішав...», та ікос, глас той же: «Швидке й необхідне подай утішення...».
На 9-й пісні «Чеснішу» не співаємо. (Звершується звичайне кадіння.) За традицією, приспів до 9-ї пісні канону: «Апостоли, зішестя Утішителя бачачи, здивувалися, як у вигляді вогненних язиків явився Дух Святий» [3].
Після 9-ої пісні «Свят Господь Бог наш» не виголошується, а співається светильний свята: «Всесвятий Душе...» (двічі). «Слава, і нині» - інший світильний свята: «Світло — Отець,...».
«Все, що дише...» і хвалітні псалми.
На хвалітніх стихири свята, глас 4-й - 6 (кожна стихира - двічі). «Слава, і нині» - свята, глас 6-й: «Царю Небесний...».
Велике славослів’я. Після Трисвятого - тропар свята, глас 8-й (один раз). Єктенії і відпуст: «Христос, істинний Бог наш, що у вигляді вогненних язиків з Неба послав Пресвятого Духа на святих Своїх учеників і апостолів, молитвами Пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, і всіх святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець».
На часах - тропар і кондак свята.
На Літургії антифони свята.
Вхідний стих: «Вознесися, Господи, силою Твоєю, будемо оспівувати і прославляти сили Твої».
Примітка. Перед виголошенням вхідного стиха слід виголошувати «Премудрість, станьмо побожно».
Після входу - тропар свята. «Слава, і нині» - кондак свята.
Замість Трисвятого - «Усі ті, що в Христа...».
Прокимен, глас 8-й: «По всій землі розійшлося віщування їх і в кінці вселенної слова їх»; стих: «Небеса повідають славу Божу, творіння ж рук Його сповіщає твердь».
Апостол - Діян., Зач. 3.
Алилуя, глас 1-й: «Словом Господнім небеса утвердилися...»; стих: «З Неба поглянув Господь...».
Євангеліє - Ін., Зач. 27.
Задостойник - ірмос 9-ї пісні 2-го канону свята: «Радуйся, Царице ...» (до віддання).
Причасний - свята: «Дух Твій Благий наставить мене на землю правди».
Після «Спаси, Боже, люди Твоя ...» співаємо: «Ми бачили Світло Істинне...».
Відпуст свята: «Христос, істинний Бог наш, що у вигляді вогненних язиків...» (як на утрені).
За сформованою давньої богослужбовою практикою, одразу після відпусту Літургії царські врата і завіса закриваються, і звершується 9-ий час та велика вечірня.
В кінці 9-ого часу відкривається завіса. Перед великою[4]вечірньою дзвонять, як у великі свята. Початковий виголос вечірні: «Благословен Бог наш...». Читець: «Царю Небесний». Початковий псалом (читається). Ієрей читає світильничні молитви на солії перед царськими вратами. Єктенія велика з додатком після прохання «За подорожніх...» особливих прохань (див. в Квітній Тріоді). Кафизми немає.
На «Господи, взиваю» стихири свята, глас 4-й - 6 (див. На хвалітніх утрені; кожна стихира - двічі). «Слава, і нині» - свята, глас 6-й: «Царю Небесний ...».
Вхід. Прокимен великий, глас 7-й: «Хто Бог великий, як Бог наш? Ти єси Бог, що твориш чудеса », зі стихами (за звичаєм).
Після прокимна диякон виголошує: «Ще і ще, схиливши коліна, Господу помолимось». Хор: «Господи, помилуй» (тричі).
Ієрей читає першу молитву[5].
1-а молитва: «Пречистий, Нескверний, Безначальний, Невидимий...». Приєднується також молитва «Благословенний Ти, Владико, Боже, Вседержителю...». Після закінчення молитви диякон: «Заступи, спаси, помилуй, підведи і збережи нас, Боже, Твоєю благодаттю», хор: «Господи, помилуй» (один раз), диякон: «Пресвяту, Пречисту...», хор: «Тобі, Господи» . Ієрей: «Бо Твоє є, щоб милувати...».
Єктенія сугуба: «Промовмо всі...». Виголос: «Бо Ти милостивий...».
Диякон: «Ще і ще, схиливши коліна...». Хор: «Господи, помилуй» (тричі).
Ієрей читає другу молитву.
2-а молитва: «Господи, Ісусе Христе, Боже наш...». Приєднується також молитва «Господи, Господи, що зберіг нас від усякої стріли...». Після закінчення молитви диякон виголошує: «Заступи, спаси, помилуй, підведи...», хор: «Господи, помилуй» (один раз), диякон: «Пресвяту, Пречисту...», хор: «Тобі, Господи». Ієрей: «Благоволінням і благодаттю Єдинородного Твого Сина, з Ним же благословенний Ти, з Пресвятим благим і животворчим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки віків».
«Сподоби, Господи...».
Диякон: «Ще і ще, схиливши коліна...». Хор: «Господи, помилуй» (тричі).
Ієрей читає третю молитву.
3-тя молитва: «Вічноплинне, животворче і просвітительне Джерело...». Приєднується також молитва: «Боже Великий і Вічний...». Ієрей читає і цю молитву до Святого Духа (творіння Святійшого Патріарха Константинопольського Філофея), яка цьому святу вельми личить, і хоч у греків її не читають, проте в усіх слов’янських давніх збірниках служб вона подається: «Царю Небесний, Утішителю Владико…» І інша молитва: «Боже Великий і Всевишній...». Після закінчення молитви диякон: «Заступи, спаси, помилуй, підведи...», хор: «Господи, помилуй» (один раз), диякон: «Пресвяту, Пречисту...», хор: «Тобі, Господи». Ієрей: « Ти бо єси упокоєння душ і тіл наших, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків». Царські врата зачиняються.
Єктенія: «Доповнімо вечірню...», і голововклонна молитва.
На стиховні стихири свята, глас 3-й: «Нині явним знаменням...» (Зі своїми приспівами). «Слава, і нині» - свята, глас 8-й: «Прийдіть, люди...».
Після Трисвятого - тропар свята, глас 8-й: «Благословен єси, Христе Боже наш...» (один раз). На спів тропаря, за звичаєм, відкриваються царські врата.
Виголос: «Премудрість», та інше за звичаєм[6].
Відпуст з відкритих царських врат: «Христос, що з Отчого і Божественного лона принизив Себе і з небес на землю зійшов, і все наше єство прийняв та обожив його, після ж цього на небеса знову вознісся і сів праворуч Бога і Отця, а Божественного, і Святого, і єдиносущного, і рівносильного, і рівночесного, і співвічного Духа послав на святих Своїх учеників і апостолів і цим просвітив їх, а через них і світ увесь, — істинний Бог наш, молитвами Пречистої і пренепорочної святої Своєї Матері, святих славних і всехвальних богопроповідників та духоносних апостолів і всіх святих, помилує і спасе нас як благий і Чоловіколюбець. Амінь. ».
[1] Існує традиція, згідно з якою Євангеліє, по аналогії з богослужінням Неділі Квітної, покладається на аналой для цілування разом з іконою свята (порівн .: Типікон, гл. 49, «У суботу Квітну вечора»).
[2] В тих храмах, де припис про поєднання канону із співом біблійних пісень неможливо виконати, допустимо до канону свята співати приспів: «Пресвята Тройце, Боже наш, слава Тобі» (див.: Никольский К., прот. Пособие к изучению Устава богослужения Православной церкви. С. 651).
[3] Цього приспіву немає в Квітній Тріоді.
[4] Ввечері на двонадесяті Господні свята звершується велика вечірня з входом і великим прокимном.
[5] Всі колінопреклонні молитви ієрей читає на колінах в Царських вратах, лицем до народу; за встановленою практикою, під час читання молитов ієрей тримає в руках квіти.
[6] Після виголосу: «Премудрість» - хор: «Благослови», ієрей: «Сущий благословенний...», хор: «Утверди, Боже ...», ієрей: «Пресвята Богородице, спаси нас», хор: «Чеснішу від херувимів...», ієрей : «Слава Тобі, Христе Боже...», хор: «Слава, і нині», «Господи, помилуй» (тричі), «Благослови»; ієрей виголошує відпуст.
Прес-служба Закарпатської єпархії.
