+

субота, 6 травня 2017 р.

Великомученик Георгій Побідоносець.

06 травня Свята Православна Церква вшановує великомученика Георгія Побідоносця.Він жив в IV ст. в Кападокії, яка входила в склад Римської імперії і був сином хлібороба. Ріс в глибоко віруючій християнській сім'ї. Ім'я Георгій означало “хлібороб”. Батько прийняв мученицьку смерть, коли св. Георгій був молодим хлопцем. Мати любила сина і виховала його в благочесті. Вони переселилися в Палестину. Досягнувши повноліття, св. Георгій став відважним воїном. Імператор Діоклітіан (284-305) призначив його старшим воєначальником. Імператор ненавидів християнство і в 296 р. наказав переслідувати і гонити християн. Дізнавшись про це, св. Георгій роздав все своє майно убогим і, прийшовши в Сенат, відкрито заявив, що він християнин: “Я раб Христа Бога мого і свідчу про цю істину”.

Один з сановників повторив слова Пілата: “Що є істина?”. На це св. Георгій відповів: “Істина є Сам Христос, якого ви гоните”.

Здивований імператор почав вмовляти св. Георгія відректися від своїх переконань і принести жертву ідолам, обіцяючи йому при цьому земну славу. На це св. Георгій відповів: “Ніхто і ніщо не ослабить моєї віри”. Почувши сміливу відповідь імператор наказав своїм охоронцям виштовхнути списами св. Георгія з приміщення, але тверда сталь зігнулася, коли торкнулася тіла св. Мученика, не причинивши йому болю. Гонителі кинули святого в темницю, де закували ноги в спеціальні колоди, а груди привалили важким каменем.

Наступного дня Діоклетіан наказав св. Мученика колесувати. Його прив'язали до великого колеса, яке оберталося, так, що гострі шипи рвали тіло. Страшна біль. Св. страждалець взивав до Господа за підтримкою, а потім затих. Імператор вирішив, що він вже мертвий і наказав зняти тіло з колеса, а сам пішов в капище, щоб принести подячну жертву ідолам. В цей час надворі стемніло, прогримів грім, почулися слова: “Не бійся, Георгіє, Я з тобою” і явився Ангел Господній у вигляді світоносного юнака, який положив руку на святого мученика і сказав: “Радуйся!” і св. Георгій став здоровим. Присутні, побачивши таке чудо, увірували в християнського Бога. Два знатних сановники Анатолій і Протолеон, які були християнами, відкрито оголосили про це імператору, який наказав відсікти їм голови.

Цариця Олександра також увірувала Христа, за що розлючений Діоклітіан хотів її умертвити, але слуга відвів її в царський палац.

Імператор поставив за мету зломити віру св. Георгія і звелів кинути його в яму, засипати негашеним вапном і закопати живцем. Три дні знаходилось тіло святого в ямі, а коли відкопали, то він був живим і здоровим. Тоді імператор звелів бити його воловими жилами - кров змішалася з землею, а мужній страждалець, укріплений силою Божою, залишався живим і життєрадісним.

Бачачи, що під час тортур слава св. Георгія зросла, Діоклітіан, намагаючись принизити християнську віру, сказав: “Якщо твій Бог має таку силу, то воскреси мертвого”. На це св. Георгій відповів: “Ти спокушуєш мене, але ради спасіння народу цього, що побачить силу Христа, Бог мій сотворить таке чудо”. Тоді святого привели до гробниці, де лежав новопреставлений покійник, і св. Георгій сказав: “Господи! Покажи цьому народу, що Ти Бог Єдиний на всій землі, нехай люди пізнають Тебе!”. І покійник ожив і вийшов з гробниці. Народ, плачучи від явленого чуда, увірував у Господа.

Але Діоклітіан залишився при своїх переконаннях. Підтвердилися слова Христа Спасителя у притчі про бідного Лазаря: “Коли Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто і з мертвих воскрес, не повірять” (Лк. 16, 31).

Розлючений Діоклітіан наказав обезглавити воскреслого слугу Афанасія, що теж увірував, а св. Георгія кинути у темницю. Подвиг і чудеса св. Георгія тільки збільшили кількість християн, а тому імператор хотів все-таки заставити св. мученика принести жертву поганським богам.

В останню ніч св. мученик старанно молився Господу, а коли задрімав, йому явився Сам Господь, Який підняв його Своєю рукою, обняв, поцілував і, поклавши на його голову вінець, сказав: “Не бійся, а дерзай і сподобишся Царства зі Мною”.

На судилищі імператор запропонував св. Георгію стати соправителем. Коли мученик відмовився, йому запропонували принести жертву поганським богам. Георгій увійшов в божницю, став біля головного ідола і сказав: “Іісус Христос Бог мій”. Ідоли впали і розсипалися. Поганські жерці почали кричати: “Вели вбити цього чарівника”.

Свідком була і цариця Олександра, яка вже перед тим увірувала в Христа. Тут вона сміливо заявила про це, за що була вбита на місці.

Святому Георгію усікли голову. Було це в день Пасхи 23 квітня за ст.ст. 303 року. Вічна слава йому! Свята Церква називає великомученика Георгія Побідоносцем не тому, що він не знав поразок у битвах, а тому, що своєю вірою доказав силу Іісуса Христа, і з Його підтримкою переміг імператора.

Тіло св. Георгія поховали в місті Ліді. За часів Константина Великого там був збудований храм в честь великомученика, де і помістили нетлінні святі мощі.

Дуже багато чудес сотворив по молитвах віруючих св. Георгій. Серед них - чудо зі змієм. І на іконах ми найчастіше бачимо святого великомученика Георгія верхи на коні. Він списом проколює змія.

Історія розповідає, що біля одного міста був страшний змій, який своїм подихом умертвляв і пожирав людей. Мешканці міста за вимогою жерців по черзі водили змієві на поживу своїх дітей. А коли прийшла черга царської дочки, то і її повели. Всі плакали, а християни молилися за неї. Несподівано, з'явився на білому коні св. Георгій і сказав дівчині, що він воїн Христа Спасителя і, вдаривши змія списом, вбив його. Відразу 25 тисяч людей прийняли святе Хрещення. Біля озера, де був вбитий змій, збудували церкву в честь Пресвятої Богородиці і св. великомученика Георгія.

Рекомендована публікація

Запрошуємо на осіннє паломництво до Святої Землі.

Паломницький відділ "АГІОС" Закарпатської єпархії, з благословення єпископа Ужгородського і Закарпатського Варсонофія   запро...

Найкраще на сайті: