Покрова Пресвятої Богородиці.
Історія свята Покрови Пресвятої Богородиці йде в глибоку старовину. Сама назва свята пов'язана з назвою частини одягу Пресвятої Богородиці – головного покривала, або мафорія, який став називатися на Русі «омофором». Серед всіх великих свят Покрова Пресвятої Богородиці шанується українцями особливо. Історія свята бере свій початок у 910 році. У ті часи при імператорі Леву VI Мудрому (886 – 912) та патріарху Макарію, Візантійська імперія вела війну з сарацинами-мусульманами (в ряді джерел – з племенами русичів) й Константинополю загрожувала небезпека. 14 жовтня (за новим стилем) у Царгороді, у Влахернському храмі, де зберігалася риза Пресвятої Богородиці, Її пояс і головний покров, святий Андрій Христа ради юродивий (936) (був русином родом, у молодості потрапив до полону й був проданий у Константинополі в рабство місцевому жителю Феогносту) та його учень Епіфаній (956) о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачили, що йде по повітрі Пресвята Богородиця, осяяна небесним світлом й оточена ангелами і сонмом святих. Її супроводжували святий Іоан Хреститель та святий апостол і євангелист Іоан Богослов. Був недільний день і храм був переповнений людьми, які стояли і молилися. Потім Богородиця схилила коліна і слізно молилася за всіх християн. Вона просила у Господа захистити свій народ від усіх ворогів – видимих і невидимих. Святитель Димитрій Ростовський повідомляє такі подробиці про чудесне явлення: «Коли святий Андрій та Епіфаній споглядали це чудове видіння, Богоматір молилася довгий час, обливаючи сльозами Своє Боговидне і Пречисте лице. Закінчивши молитву, Вона підійшла до престолу і там молилася за народ, який стояв. Після закінчення молитви, зняла з Себе велике і страшне покривало, що блищало як блискавка, яке носила на Пречистій Своїй голові, і, тримаючи його з великою урочистістю Своїми Пречистими руками, простягнула над усім народом, який стояв. Дивні ці мужі довгий час дивилися на це простягнуте над народом покривало і на славу Господню, що блищала, як блискавка; і, доки була там Пресвята Богородиця, видно було і покривало. Після ж Її відходу і воно стало невидимим. Але, узявши його з собою, Вона залишила благодать тим, хто був там. Святий Андрій довго стояв і спостерігав за дивним баченням, потім запитав свого учня: «Чи бачиш, брате, Царицю, що молиться про весь світ?» Епіфаній відповів: «Бачу, святий отче, і жахаюся»» [2, с. 448].
Потрібно
відзначити, що в церковній історії та православному календарі існує
велика кількість прикладів допомоги і заступництва Пресвятої Богородиці.
Увесь християнський світ з глибокою любов'ю, вдячністю і надією славить
Матір Спасителя світу Ісуса Христа – шість разів у році православна
церква урочисто відзначає свята на честь Діви Марії: 8 січня – Собор
Пресвятої Богородиці; 7 квітня – Благовіщення Пресвятої Богородиці; 28
серпня – Успіння Пресвятої Богородиці; 21 вересня – Різдво Пресвятої
Богородиці; 14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці; 4 грудня –
Введення в Храм Пресвятої Богородиці. Для нас, українців, це свято
християнське і національне, воно символізує зв'язок поколінь,
невмирущість героїчних традицій нашого народу. Проте не всі ці свята
стали в Україні настільки значимими в порівнянні зі святом Покрови
Пресвятої Богородиці. Українцям здавна була притаманна особлива любов,
шанування і благоговіння перед святою Богородицею. Саме з покровом і
заступництвом Богородиці всі ми пов'язуємо усі свої надії. І дивним є
те, що це явлення Божої Матері було сприйняте і святкувалося не грецьким
народом, не у Візантії, а на Русі. У чому причина особливої любові
людини до цього свята? У чому його сутність? Що означає для нас Покров
Божої Матері? У тому, що Своїми молитвами Пресвята Богородиця покриває
нас від зла і допомагає йти до спасіння. Матір Божа є на вічні часи
Матір'ю кожній людині і всьому людству. І як всяка любляча мати Вона
завжди готова розпростерти Свій Покров над кожним з нас. Їй відомі всі
наші потреби й турботи, радощі і печалі. Дійсно, Богородиця «подібно до
хмари покрила землю» (Сир. 24, 3). Дійсно, ми ховаємося під покровом
Тієї, Яка як хмара, покриває землю. Ще премудрий Соломон звістив про
Богородицю: «Хто Ця, Яка блищить, немов зоря прекрасна – як місяць,
світла – як сонце» (Пісн. 6, 9). Отже, духовний зміст свята говорить про
те, що Пресвята Богородиця завжди молиться за людей до Бога. Де б ми не
знаходилися, Її божественний покров простягнений над нами, Її
безперервна молитва зберігає нас від бід, умудряє і дає силу нести свій
хрест. Будемо дякувати Пречистій і Преблагословенній Богородиці Марії за
Її молитовний покров, за Її молитовне піклування про нас і будемо з
глибини душі і серця взивати до Неї словами з акафіста: «Радуйся,
радосте наша, покрий нас від усякого зла чесним твоїм омофором».
Для
українських козаків день Покрови Божої Матері також був найбільш
шанованим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового
отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту
Богородицю вважали своєю Заступницею і Покровительницею. На Запоріжжі в
козаків була церква святої Покрови. Відомий дослідник звичаїв
українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування
Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай, взяли з собою
образ Покрови Пресвятої Богородиці [3]. Козаки настільки вірили в силу
Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали
свято Покрови, що впродовж століть в Україні воно набуло ще й козацького
змісту і отримало другу назву – Козацька Покрова. З 1999 року свято
Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва [4].
Також і Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в часи Другої
Світової Війни на землях Західної України як збройна сила проти
гітлерівської і більшовицької окупації рідних земель, особливо шанувала
це свято. У цьому році на Покрову Пресвятої Богородиці припадає
сімдесята річниця створення Української Повстанської Армії. Очевидно, що
сьогодні свято Покрови Пресвятої Богородиці – це свято не тільки
релігійне, але й народне і національне.
Пресвята Богородице, спаси нас!
1.Біблія.
Книга Священного Писання Старого та Нового Завіту: В українському
перекладі з паралельними місцями / Переклад Патріарха Філарета
(Денисенка). – К.: Видання Київської Патріархії Української Православної
Церкви Київського Патріархату, 2004. – 1407 с.
2.Димитрій
Ростовський. Житія святих (вибрані) викладені за повчанням Четьїх-Міней
св. Димитрія Ростовського. – Том. 5. – Київ, 2008. – 766 с.
3.Свято Покрови [Електронний ресурс] // Сайт Український національний портал. – Режим доступу : http://aratta-ukraine.com/sacred_ua.php?id=59
4.Указ Президента України Про День Українського козацтва від 7 серпня 1999.
Іван Сидор, аспірант КПБА
