В день Святої Тройці ми згадуємо зішестя на Апостолів Святого Духа, Який вічно перебуває в Церкві Христовій.
На п’ятдесятий день після Великодня євреї згадували вручення Мойсею на Синаї скрижалей Завіту, учні ж Господа, що зібралися в Єрусалимі навколо Апостолів та Матері Божої, чекали приходу «іншого Утішителя», як повелівав їм Господь перед Вознесінням.
У день, коли Мойсей дав закон, Ісус Христос послав їм Духа Святого: «І раптом зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила увесь той дім, де сиділи вони. І з’явилися їм язики поділені, немов би вогненні, та й спочив на кожному з них по одному. Усі ж вони сповнилися Духом Святим, і почали говорити іншими мовами».
На свято до Єрусалима збиралося багато людей з різних країн. Почувши цей шум, збігся народ і збентежились люди, оскільки кожен почув Апостолів, які говорили різними мовами, і питали: «Хіба не всі вони галилеяни?». Люди вирішили, що ті п’яні, але Апостол Петро сказав, що це не сп’яніння, а передречене пророком Іоілем: «...Говорить Господь, Я виллю від Духа Свого на всяку плоть». І Петро прославляв Ім’я Ісуса Назарянина, якого «ви руками беззаконними розіп’яли, але Бог Воскресив Його, чому ми всі свідки. Отож Він, прийнявши обітницю Духа Святого від Отця, то й злив оте, що ви нині бачите і чуєте... Покайтеся, і нехай охреститься кожен із вас в ім.’я Ісуса Христа для відпущення гріхів – і Дар Духа Святого приймете. Бо для вас ця обітниця, і для дітей ваших, і для всіх, що далеко знаходяться...».
Після Різдва і Воскресіння Христового це свято належить до найбільших свят церковного року. Святковий день Святої Тройці називається П’ятидесятницею тому, що зішестя Святого Духа на Апостолів сталося в п’ятдесятий день після Воскресіння Христового.
Це свято містить в собі подвійне торжество: і в славу Пресвятої Тройці, і в славу Пресвятого Духа, Який видимо зійшов на Апостолів і скріпив новий вічний завіт Бога з людьми. Перший день П’ятидесятниці, тобто неділя, Церква присвячує переважно в славу Пресвятої Тройці; і цей день в народі називається Трійцею, а другий, тобто понеділок – в славу Духа Пресвятого, і називається Духовим днем.
Зішестя Святого Духа це – наче вінець і завершенням викупительного подвигу Сина Божого. Тому і саме це свято є достойним і радісним завершенням церковних торжеств на честь і славу Воскреслого Господа. Адже в дні Зішестя Святого Духа народжується Христова Церква. І Дух Святий провадить, просвічує, освячує і зберігає її.
На це свято прийнято прикрашати храм і свої оселі гілками з дерев та квітами, на знак того, що у ті часи, коли був даний Божий Закон, вся природа красувалася в зелені. Звідси ще одна назва П’ятидесятниці – Зелені Свята. Адже квіти й зелень дерев є ознакою життя і тому стали вони символом життєдайного Святого Духа. Як природа навесні оновляється зеленню і квітами, так і свята Церква та її діти-християни оновляються силою Духа Святого.
Прес-служба Закарпатської єпархії.