Керуючий Закарпатською єпархією єпископ Варсонофій взяв участь в святкових богослужіннях з нагоди тезоіменитства Святійшого Патріарха Філарета.

14 грудня Православна Церква відзначає день пам’яті святого праведного Філарета Милостивого, який є також і днем тезоіменитства Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. За традицією з цієї нагоди до столиці прибули архієреї Української Православної Церкви Київського Патріархату для того, щоб розділити радість свята у спільному богослужінні.

13 грудня 2016 року, напередодні свята, Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у Володимирському кафедральному соборі звершив Всенічне бдіння. Предстоятелю співслужили єпископат Церкви і духовенство Києва та інших єпархій України.

Під час полієлею Предстоятель помазував вірян освяченим єлеєм.

У сам день свята, 14 грудня, Святійший Патріарх Філарет відслужив Божественну літургію у Володимирському соборі.

За богослужінням також молились викладачі та студенти Київської православної богословської академії, ченці столичних монастирів та Волинської єпархії, духовенство, яке прибуло привітати свого Першосвятителя.

Після літургії та подячного молебня від імені Священного Синоду, архіпастирів, духовенства та мирян Святійшого Владику привітав Патріарший намісник, ректор Київської православної богословської академії, митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній:

Ваша Святосте, високодостойний наш владико й молитовний отче!

У цей грудневий зимовий день величні дзвони Свято-Володимирського храму – патріаршого кафедрального собору Української Православної Церкви Київського Патріархату – скликають всю українську паству – архіпастирів, пастирів, ченців і мирян – для спільної молитви за свого Предстоятеля у день пам’яті святого праведного Філарета Милостивого.

Рік, що завершується, ознаменувався відзначенням на високому церковно-державному рівні 50-літнього перебування Вашої Святості на древній і славній Київській кафедрі.

Варто зазначити, що, згідно з даними останніх соціологічних опитувань, майже 65% українців вважають себе православними, при цьому більшість з них ідентифікують себе саме з правдивою Українською Православною Церквою – Київським Патріархатом, а найвищий рівень довіри з-поміж церковних ієрархів серед українського народу – саме до Вас, Святійший наш владико.

В одному з інтерв’ю Ви зазначили, що Київський Патріархат виховує паству в дусі любові до Батьківщини, до нашої мови і традицій. Московський ж Патріархат виховав паству в дусі єдності з Москвою. Тому на цьому ґрунті й виник сепаратизм. Ви засвідчуєте, що «український народ побачив, що Москва тягне в неволю. Піднявся патріотичний рух, який зараз не здолати. Сьогодні українська армія сильна, Москва силою зброї Україну не захопить. Бо дух перемагає, а не зброя». І така велика підтримка українським народом своєї Церкви свідчить, що іншого шляху, як утвердження незалежної помісної Української Церкви, немає.

День Вашого тезоіменитства пов’язаний з Вашим чернечим постригом, адже саме в далекому 1950 році Ви отримали ім’я на честь святого праведного Філарета Милостивого.

Успадкувавши від свого небесного покровителя риси милосердя і благодійності, Ви за покликом серця упродовж останніх місяців уже двічі відвідали зону проведення антитерористичної операції на Сході нашої держави, яка є для Вас Вашою малою батьківщиною. Своїм палким, але люблячим словом Ви надихаєте до боротьби за волю й незалежність України та захисту її суверенітету й територіальної цілісності й недоторканості.

Українська держава все міцніше стає на ноги. Відбуваються незворотні процеси здійснення реформ, хоч багато з них ідуть не так швидко та не так вдало, як хотілося б. Та, мабуть, найважче йде боротьба з нашою внутрішньою духовною корозією – масштабним і ганебним тотальним явищем корупції. Ви, подібно до старозавітних пророків, яких називали голосом совісті народу, невпинно на усіх рівнях свідчите, що «корупція – головне зло для нашої держави, яке є навіть більш небезпечним, ніж кремлівська агресія». Віримо, що завдяки Вашим молитвам нашому народові вдасться подолати цей гріх і вирватися з цих тенет диявола.

Ваша Святосте!

Від Священного Синоду, Синодальних управлінь, єпископату, духовенства, чернецтва, духовних навчальних закладів та усієї повноти Української Православної Церкви Київського Патріархату вітаємо Вас із днем Вашого тезоіменитства.

Засвідчуємо Вам синівську любов, ревні за Вас молитви та бажаємо Вам довгих і благословенних років життя для служіння на великому винограднику Христовому, яким є наша багатомільйонна Українська Церква!

Іс полла еті Деспота!

Владика Епіфаній подарував Його Святості просфору та букет квітів.

Після вітання до присутніх з повчальним словом звернувся Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет:

Ваші преосвященства, всечесні отці, дорогі браття і сестри!

Насамперед я хочу подякувати всім вам за ваші молитви, не тільки за мене, а й за нашу Україну, за наш український народ. І ми сьогодні зібрались у цьому величному кафедральному соборі на честь великого князя Володимира, щоб ще раз помолитись і за самих себе, помолитись за прощення наших гріхів, і помолитись, насамперед, за наш український народ і за нашу українську державу, яка переживає непрості часи. Але, ми віримо, що є Бог? Віримо. А якщо є Бог, то бачить Він все, що відбувається у нашому суспільстві, у нашій державі? Бачить. Чого Він хоче від нас? Страждань? Смерті? Заради визволення від страждань і смерті Він віддав Свого Сина, щоб подолати і смерть і страждання і гріх. То не страждання Бог від нас чекає. А чекає від нас покаяння у своїх гріхах. Не випадково ми страждаємо від агресора, так званого «старшого брата». Чому Господь попустив страждати нам? А для того, щоб ми покаялись, очистились від гріхів. Всі добре знаємо, що несправедливості у нашому суспільстві багато, особливо в судах, багато корупції. Треба у цьому каятись нашому народу чи не треба? Хто грішить? Тільки той, хто бере хабар? А той, хто дає, хіба не грішить? Грішить. І той, хто бере і той, хто дає. Тому, що несправедливість і в одного і в другого.

Так ось, щоб ми виправились Господь посилає нам страждання. А в стражданнях людина виявляється такою, якою вона є. Має вона любов чи не має? Тому що любов є основа духовного життя. Там, де любові нема, там духовного життя нема. І там нема виконання заповідей Божих. І Господь для того, що пробудити в нас оцю любов, посилає нам ці випробування. І діють ці страждання? Діють. І через армію нашу діють. Тому, що молоді люди, і не тільки молоді, віддають своє життя. Яка сила штовхає їх на цей подвиг? Любов! Бо якби вони не любили свою сім’ю, свій народ, свою землю і свою державу, вони не пішли б туди. Тим більше добровільно! А ті, які і не можуть воювати, захищати зі зброєю, підняли цілу хвилю волонтерства, гуманітарної допомоги. А точніше виявлення співстраждання до людей страждаючих. Який результат буде цього? Гірше буде чи краще? Для чого Господь попускає ці страждання, і цю війну і цю смерть? Для того, щоб зробити нас гіршими? Ні. Господь хоче зробити нас кращими, і тому приведе нас до кращого. А кращим – це, насамперед, буде перемога. Обов’язково буде перемога. І буде мир, і народ стане кращим, ніж він зараз є.

Тому, дорогі браття і сестри, треба покладати надію на Бога. Чуєте, ми постійно виголошуємо молитву: «Нехай до нас будуть додані слова Мойсея». Які слова? «Стійте, і побачите спасіння від Господа». Перемога наша прийде від Господа. Тому що ми хочемо миру, ми не хочемо війни. Ми не бажаємо і російському народу страждання. Ми хочемо, щоб і вони жили в мирі. Але не можемо підтримувати зло, не можемо підтримувати агресію. І тому боронимо нашу землю, захищаємо нашу державу. І все це робимо для однієї мети – для вічного блаженного життя. Заради цього ми все це робимо: і молимось, і служимо, і працюємо. Для вічного життя.

І тому нехай праведний Філарет Милостивий буде для всіх нас взірцем як треба жити у цьому світі. Він мав сім’ю, став святим. А це значить, що кожна людина, яка живе у світі цьому гріховному, може стати святою. Може, як він став, але для цього треба бути милостивим, треба мати любов. Хочете у Царство Небесне? Любіть, тому що Царство Небесне – це Царство любові. Якщо хто не любіть – не може бути у Царстві любові. Істина проста. Господь показав нам як треба любити, і на притчі самарянина, і на житті праведного Філарета Милостивого. Він допомагав всім, хто до нього звертався. При чому, віддавав все на шкоду, навіть, свій сім’ї. А допомагав, тому що любив, співстраждав. Так і ми повинні оце робити. Можемо ми це робити чи не здатні ми на це? Здатні, тільки треба бажати і просити Бога, щоб Божественну благодать посилав, допомогу, щоб ми були такими, як святий праведний Філарет Милостивий.

Тому ми і звертаємось сьогодні в молитвах до святого праведного Філарета Милостивого, щоб він допоміг нам своїми молитвами перед Богом уподібнюватись йому, його любові до людей. І якщо ми буде бажати, то Господь обов’язково допоможе. Ось ми чули слова Ісуса Христа в Євангелії: «Чи є між вами така людина, яка, коли син її попросить у неї хліба, подала б йому камінь? І коли попросить риби, подала б йому змію?» Ні. Так і ми, якщо ми звертаємось до Бога: «Господи, допоможи нам стати кращими». Хіба Він не допоможе? Допоможе. Тільки треба бажати і просити.

Нехай Господь, по Своїй милості, допоможе нам, насамперед перемогти ворога, захистить нашу державу, навести порядок у країні, а головне – привести нас до вічного блаженного життя.

Йому слава навіки віків. Амінь.

Козацьким многоліттям Святійшого Владику привітали хори, які брали участь у богослужінні: Патріаший та кліросний хори Володимирського собору та хор Київської православної богословської академії.

Впродовж дня Патріарх Філарет приймав вітання від архієреїв і духовенства, громадських і політичних діячів та парафіян.

За матеріалами прес-центру Київської Патріархії , Закарпатська єпархія УПЦ  КП.